СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ

Парахонський
Борис Олександрович

Головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень

Доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України.
Відомий вчений у галузі філософії та національної безпеки, Б. О. Парахонський зробив вагомий внесок у дослідження державотворчих процесів. Народився 1 січня 1950 р. у м. Чернівці. Вищу освіту здобув у Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка. Упродовж 1979–1992 рр. працював у відділі логіки та методології науки Інституту філософії АН України, де проводив дослідження за напрямом «Методологія наукового пізнання», «Семіотика культури і пізнання». У 1992–1994 рр. завідував відділом гуманітарних стратегій Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД), 1994–1996 рр. — кафед­рою культурології та археології Національного університету «Києво-Могилянська академія». Упродовж 1996–1999 рр. працював у відділі зов­нішньополітичних стратегій НІСД. З 1999 по 2010 рр. Борис Олександрович завідував відділом глобальної безпеки та європейської інтеграції Національного інституту проблем

міжнародної безпеки. З 2010 р. — головний науковий співробітник НІСД. Професор Б. О. Парахонський провів дослідження гуманітарних стратегій та духовно-інтелектуального розвитку суспільства, згодом — вивчав зовнішньополітичні стратегії, національну та міжнародну безпеку. Брав участь у виконанні науково-дослідних робіт «Удосконалення системи державного регулювання управління і процесів євроатлантичної інтеграції України», «Створення системи оцінки зов­нішніх та внутрішніх загроз національній безпеці, сприяння законотворчій діяльності у сфері євро­атлантичної інтеграції України», «Розробка системи та механізмів імплементації політики національної безпеки України в контексті європейської та євроатлантичної інтеграції». Під керівництвом Бориса Олександровича виконано значну кількість наукових завдань для цент­ральних органів влади, зокрема «Оборонна політика України у контексті глобального розвитку»: розділи з питань зовнішньої політики та міжнародної безпеки щорічних послань Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України (2003–2014). Розробив навчальні курси для вищої освіти у Києво-Могилянській академії — «Історія та теорія культури», «Структуралізм», «Постструктуралізм»; у Київському гуманітарному інституті — «Геополітика та геостратегія», «Зовнішня політика країн Центрально-Східної Європи, СНД та країн Балтії», «Зовнішня політика країн Азії»; у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка — «Міжнародні відносини та проблеми національної безпеки України», «Історія міжнародних відносин 1945–2004 рр.». Автор багатьох наукових монографій, серед яких «Мова культури та генезис знання», «Національні інтереси України: духовно-інтелектуальний аспект», «Україна 2000 і далі: геополітичні пріоритети та сценарії розвитку». У співавторстві та за загальною редакцією Бориса Олександровича видані праці «Стратегічні інтереси України в країнах Чорноморського регіону та проблеми національної безпеки», «Україна та Росія у системі міжнародних відносин: стратегічна перспектива», «Близький Схід: міжнародна безпека, регіональні відносини та перспективи для України», «Європейський проект та Україна» та ін.