СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ

Захматов
Володимир Дмитрович

Професор Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління, інституту геохімії навколишнього середовища НАНУ

Доктор технічних наук, професор.
Відомий вчений у галузі фізики горіння та вибуху В.Д. Захматов — розробник імпульсних засобів зупинки атак диверсантів, терористів та ліквідації їх наслідків — пожеж. Як незалежний експерт розслідував понад 30 катастрофічних вибухів. Народився у 1954 р. у Пензенській області (РФ). Батько Дмитро Олексійович — економіст, мати Любов Іванівна Михайліна-Брегет — лікар, нащадок роду швейцарських годинникарів «Брегет». Під час Другої світової війни батьки брали участь в обороні та визволенні Києва. Володимир закінчив Самарський (Куйбишевський) політехнічний інститут за спеціальністю «Порох й тверде ракетне паливо» (диплом з аналізу чутливості вибухових речовин до імпульсного спаду тиску). Працював інженером-керівником балістичних випробувань артилерійських систем калібру від 23 до 152 мм і твердопаливних ракетних двигунів. У 1980 р. його запросили до Києва в Інститут електрозварювання ім. Патона старшим інженером відділу 36 різання та зварювання вибухом. Розробив та впровадив компактний пристрій (вогнегасник) для гасіння пожеж, попередження вибухів на газопроводах при їх розрізанні

і зварюванні вибухом. Кандидатська дисертація «Розробка способів вибухової подачі вогнегасних порошків до осередку пожежі» (1984). Наукові інтереси: фізика спрямованого вибуху, динаміка багатофазних середовищ для створення нової технології ліквідації наслідків аварій, катастроф та попередження диверсійних, терористичних атак. З 1 травня 1986 р. В. Захматов задіяний у ліквідації аварії на ЧАЕС та її наслідків. Впровадив нову технологію безлюдного високоефективного та точного гасіння пожеж з рівнем радіації від 1000 до 2500 рн/год — «Рудий ліс». Згодом реалізував технологію локалізації радіоактивного пилу у найнедоступніших ділянках. З 1988 р. — консультант проектантів систем захисту об’єкту «Укриття» над 4 блоком ЧАЕС. У 1990 р. захистив докторську дисертацію. В Інституті Сімеона при Держдепартаменті США (Вашингтон, 1994) отримав диплом менеджера з контролю надзвичайних ситуацій. З 1996 р. працював: завідувачем кафедри безпеки життєдіяльності Черкаського технологічного держуніверситету, в НТУ «КПІ», професором Національного авіаційного університету, Академії МВС, НАДУ при Президентові України та ін. Читав лекції в інститутах Росії, Китаю, Естонії, Чехії. Є експертом міжнародних антитерористичних та антикримінальних організацій МАЕ, МАК. Ряд розробок застосовуються в Україні, Росії, Польщі, Ізраїлі, Китаї, Швейцарії. Наукове кредо — особисто випробовувати свої розробки, щоб пересвідчитися у їх безпеці для людини та довкілля. Має 10 нагород, найцінніша — ліквідатора аварії на ЧАЕС 1 категорії. Автор понад 120 праць (2 монографії, 12 патентів та ін.). З коханою дружиною Оленою (світла їй пам’ять) виховали сина Миколу, який продовжує справу батька. Підростає онука Оксаночка.