СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ

Беляков
Олександр Володимирович

Анестезіолог Одеського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф

Доктор медичних наук.
Талановитий лікар та науковець Олександр Володимирович Беляков займається плідною дослідницькою діяльністю з насичення новітніми технологіями та методиками анестезіології та інтенсивної терапії. Народився 2 березня 1949 р. у м. Іваново (Росія). Вищу освіту здобув у Іванівському державному медичному інституті, закінчив лікувальний факультет за спеціальністю «Лікувальна справа». Упродовж 1972–1978 рр. обіймав посаду анестезіолога обласного центру травматології. З 1978 по 1980 рр. навчався у клінічній ординатурі Московського обласного науково-дослідного клінічного інституту ім. М. Ф.?Володимирського за спеціальністю «Анестезіологія». У 1982 р. написав кандидатську дисертацію «Зміна регіонарного кровообігу у хворих після хірургічної корекції вад серця». Захист відбувся у Всесоюзному науковому центрі хірургії АМН СРСР (м. Москва). Наукові керівники: доктори медичних наук, професори В. І. Францев та В. Ю. Островський. Потім Олександр Беляков 2 роки пропрацював в Іванівському обласному кардіохірургічному центрі.

З 1984 р. переїхав до Одеси, професійну діяльність продовжив в обласній клінічній лікарні. З 1985 р. — співробітник Одеського державного медичного інституту (нині — Одеський національний медичний університет), доцент кафедри анестезіології та інтенсивної терапії. З 2002 по 2014 рр. обіймав посаду головного анестезіолога управління охорони здоров’я Одеської області. На сьогодні — анестезіолог Одеського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Докторську дисертацію «Діагностика лікування та профілактика гострої правошлуночкової недостатності у хірургічних хворих до і після оперативних втручань» Олександр Беляков захистив у 1997 р. в науковому центрі хірургії ім. А. В. Виш­невського, РАМН (Москва). Наукові консультанти: доктори медичних наук, професори В. Т. Селіваненко та П. Н. Чуєв. Послідовник наукової школи професорів і докторів медичних наук В. І. Францева, В. Т. Селіваненко, В. Ю. Островського, В. А. Горологорского. Основні напрямки наукової діяльності: розробка методів діагностики та лікування гострої серцевої та дихальної недостатності. Має патент на винахід «Спосіб діагностики гострої правошлуночкової недостатності у хворих з супутньою артеріальною гіпертензією та гіпертрофією міокарда». Член Нью-Йоркської Академії наук. Автор 154 наукових праць, у тому числі 2 монографій «Реґіонарний кровотік і функціональний стан міокарда та хворих з вродженими вадами серця і стискаючим перикардитом» (1992) і «Гемодинаміка і регіонарний кровотік після корегуючих операцій» (2000). У вільний час займається колекціонуванням графічних художніх робіт. Життєвим кредо у всіх справах і починаннях Олександр Володимирович обрав значуще слово: «Вірність». Одружений. Має двох синів.