Тулуб
Сергій Борисович
Народний депутат України V-VІ скликань, Герой
України, доктор технічних наук, академік Академії
будівництва України, академік Академії інженерних
наук, академік Міжнародної академії безпеки
життєдіяльності, почесний доктор Міжнародної
кадрової академії, заслужений діяч науки і техніки
України, лауреат Державної премії України
в галузі науки і техніки
Сергій Борисович народився 13 серпня 1953 року у м. Донецьку в родині шахтарів. Перший трудовий досвід здобув у 17 років, почавши працювати підземним такелажником шахти «Кіровська» комбінату «Донецьквугілля». Продовжуючи родинну справу, закінчив Донецький політехнічний інститут за спеціальністю «Економіка і організація гірничої промисловості» і отримав кваліфікацію гірничого інженера-економіста. Відтоді працював на вугільних підприємствах міст Донецька та Харцизька, пройшовши шлях від гірничого майстра, помічника начальника дільниці, начальника зміни шахт ім. О.О. Скочинського ВО «Донецьквугілля», «Комуніст» ВО «Шахтарськантрацит» до головного інженера, директора шахти «Харцизька» ВО «Жовтеньвугілля». На посаді директора він досяг значних успіхів як у видобутку вугілля, так і в розвитку шахтного фонду і зведенні житла господарським методом. Завдяки його ефективному управлінню в травні 1985 року шахта достроково виконала план одинадцятої п’ятирічки.
1986 року Сергія Тулуба було обрано першим секретарем Харцизького міськкому Компартії України. Під його керівництвом було введено в експлуатацію 3 і 4 енергоблоки Зуївської ГРЕС-2, побудовано міський кінотеатр, дитячу поліклініку, житлові будинки, розпочато будівництво плавального басейну і храму.
1990 року Сергій Тулуб закінчив Академію суспільних наук у Москві, здобув фах політолога і повернувся на виробництво, де обіймав відповідальні посади директора з капітального будівництва ВО «Жовтеньвугілля», технічного директора, генерального директора ВО «Шахтарськантрацит», генерального директора — голови правління Державної холдингової компанії «Шахтарськантрацит».
1997 року Сергія Борисовича було призначено начальником Головного управління вугільної промисловості та енергетики України, а згодом — заступником голови Донецької обласної державної адміністрації. Глибоко розуміючи специфіку регіону, він ефективно вирішує питання паливно-енергетичного комплексу, що отримало високу оцінку керівників держави.
1998 року Сергій Тулуб очолив Міністерство вугільної промисловості України. Зосередивши свою увагу на недобудованих підприємствах, міністр вугільної промисловості представив на розгляд Кабінету Міністрів України «Програму реформування і фінансового оздоровлення підприємств вугільної промисловості України на 2000 рік». За його керівництва вперше за роки незалежності України введено в дію потужності на шахті «Никанор-Нова» (1998 р.),
перший етап пускового комплексу шахти «Самсонівська-Західна» і три нові вугільні горизонти на діючих шахтах ДХК «Луганськвугілля» (1999 р.), завершувалося облаштування другого етапу пускового комплексу шахти «Никанор-Нова». Так заходами Сергія Тулуба було збережено шахтобудівельний комплекс.
Окремим здобутком Сергія Тулуба є будівництво Макіївського підприємства з виробництва анкерного кріплення. Використання анкерів на шахтах дало змогу у 10-20 разів скоротити витрати кріпильних матеріалів та збільшити продуктивність праці прохідників у 3-6 разів.
У грудні 1999 року Сергій Тулуб стає
міністром палива та енергетики й з притаманною йому енергією розпочинає реформування цього комплексу. Але, будучи незгодним з методами «ручного» керівництва паливно-енергетичним комплексом тодішнім віце-прем’єром з питань ПЕК, в червні 2000-го йде у відставку. З серпня 2000 р. по листопад 2002-го він — заступник Секретаря Ради національної безпеки та оборони України.
2002 року Сергія Борисовича призначено президентом Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом». Завдяки його цілеспрямованій роботі було завершено будівництво та запущено в експлуатацію два енергоблоки — на Хмельницькій та Рівненській атомних електростанціях. Ці події відзначені світовою спільнотою, адже того року в світі було побудовано чотири енергоблоки, два з котрих —
в Україні. Також створено передумови для пуску першої черги Ташлицької ГАЕС, почато роботу із спорудження 3-го і 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС. Паралельно із зміцненням потужності вітчизняної атомної енергетичної галузі Сергій Тулуб дбав про розвиток соціальної сфери. Будівництво енергоблоків супроводжувалося зведенням новобудов для атомників у містах-супутниках атомних електростанцій, реконструкцією палаців культури і стадіонів, облаштуванням поліклінік, шкіл та реабілітаційних центрів. За визначні заслуги перед Українською державою у розвитку атомної енергетики, багаторічну самовіддану працю 2004 року Сергію Тулубу присвоєно звання Героя України з врученням ордена Держави.
Упродовж 2004–2005 років Сергій Тулуб вдруге очолював Міністерство палива та енергетики. Його висока працездатність, виважена політика та новаторський підхід у вирішенні проблем галузі забезпечили йому визнання як одного з найуспішніших керівників вітчизняного паливно-енергетичного комплексу.
|
У травні 2006 року обраний народним депутатом Верховної Ради України п’ятого скликання. Але вже в серпні того ж року він призначений на посаду міністра вугільної промисловості, яку обіймав до 2007 року. Пов’язуючи перспективний розвиток галузі насамперед з будівництвом нових шахт, він інтенсифікував введення в експлуатацію першої черги шахти «Нововолинська» №10 і заклав початок здійснення проектних робіт з будівництва трьох нових шахт — «Краснолиманської Глибокої», «Новосвітліївської» і «Червоноградської №3». Крім того, Сергій Тулуб доклав зусиль до розробки законодавчої бази розвитку вугільної промисловості. Під його керівництвом було створено законопроекти «Про підвищення престижності шахтарської праці» (2007 року одноголосно підтриманий Урядом, а 2008-го — прийнятий Верховною Радою України), «Про розвиток та особливості роздержавлення вугледобувних підприємств». І нині, працюючи у Комітеті Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, Сергій Тулуб втілює свій багатий професійний досвід та невичерпну енергію у розробку ефективних, виважених законів.
Одним з найважливіших компонентів свого успіху як фахівця і державного діяча Сергій Тулуб вважає науковий підхід. 1996 року в Державній гірничій академії України він захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук на тему «Прогнозування і підвищення стійкості видобутку в умовах здимання ґрунтових порід», а 2001 року в Національній гірничій академії України — докторську дисертацію «Геомеханічні основи і просторово-технологічні рішення забезпечення стійкості виробітку вугільних шахт у складноструктурних тріщинуватих породних масивах». У його доробку понад 30 наукових праць та патент на корисну модель «Спосіб спорудження вертикального шахтного ствола».
2000 року Сергія Борисовича удостоєно Державної премії в галузі науки та техніки. Кошти, отриманні ним за премію, передав на рахунок дитячого будинку в м. Краснодон. Також він нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України, Почесною грамотою Кабінету Міністрів України; орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, медаллю «За трудову доблесть», нагрудним знаком «Заслужений працівник атомної енергетики», повний кавалер знаків «Шахтарська слава» і «Шахтарська доблесть». 2003 року за вагомий особистий внесок у розвиток паливно-енергетичного комплексу, розробку наукових засад енергетичної безпеки України Сергію Тулубу присвоєно звання «Заслужений діяч науки і техніки України».
За сприяння Сергія Борисовича були побудовані храми та церкви. Відзначено це орденами Різдва Христового, Преподобного Нестора Літописця та орденом Преподобного Іллі Муромця Української Православної церкви.
Сергій Борисович Тулуб веде активну громадську роботу. Він — член Всеукраїнського експертного комітету Світової енергетичної ради, Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки, Наглядової ради Національного Фонду соціального захисту матерів та дітей «Україна-дітям», голова Наглядової ради Національного гірничого університету. Від 2002 року входить до складу Ради управляючих Всесвітньої асоціації Операторів Атомних Електростанцій.
Все це поєднує в ньому велике мистецтво людини — жити, творити, нести людям щастя своєю широкомасштабною думкою, що пов’язує вчорашній день із сьогоднішнім, а багато в чому й із завтрашнім, — коли його ідеї будуть втілюватися наступними поколіннями.
Оглядаючи свій життєвий і трудовий шлях, Сергій Тулуб стверджує, що головне звершення —
бути завжди собою.
Трудова перемога гірників шахти «Харцизька», травень 1985 року
Відкриття кінотеатру в м.Харцизьк, 1989 рік
За підтримки президентів України і Росії укладено угоду про співрабітництво між ВАТ «ТВЕЛ» і НАЕК «Енергоатом», 2004 рік
Присвоєння звання Героя України — вручення ордена Держави, 2004 рік
|
