|
Кравчук
Віктор Оксентійович
Суддя господарського суду Волинської області
За вагомий особистий внесок у реалізацію державної правової політики, заслуги у зміцненні законності і правопорядку, високий професіоналізм присвоєно почесне звання «Заслужений юрист України» (2000).
Український правник Віктор Оксентійович Кравчук професійно підходить до кожної справи, має чітке бачення шляхів вирішення спорів. Займаючи керівні посади, не лише забезпечив ефективну роботу суддів, а й уважно ставився до потреб і запитів громадян та працівників.
Народився 25 липня 1951 р. у с. Гірки Любешівського району Волинської області. Після закінчення Луцького технічного училища № 10 працював слюсарем-складальником на Кременчуцькому автомобільному заводі. Відслужив у лавах Радянської армії. Вищу освіту здобув на юридичному факультеті Львівського державного університету ім. Івана Франка, який закінчив у 1977 р. за спеціальністю «Правознавство». Спочатку виконував обов’язки народного судді Турійського районного суду, невдовзі — старший консультант відділу юстиції, згодом — юрисконсульт Волинського облвиконкому. Упродовж 1981–1986 рр. — інструктор відділу адміністративних органів Волинського обкому партії.
|
З 1986 р. — заступник начальника відділу юстиції Волинського облвиконкому, у 1992–2001 рр. — начальник Волинського обласного управління юстиції. Основним досягненням Віктора Оксентійовича є створення — з чистого аркушу — районних, міських відділів юстиції та самостійних відділів виконавчої служби. Ретельно займався підбором кадрів, пошуком приміщень. У 2001 р. був радником з правових питань голови Волинської облдержадміністрації.
Упродовж 2002–2012 рр. — голова господарського суду Волинської області, з 2012 р. — суддя. Під керівництвом Віктора Оксентійовича організовано дієву роботу працівників суду, створено належні умови праці, зокрема, придбано приміщення та зроблено капітальний ремонт.
Віктор Кравчук — один із засновників юридичного факультету Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Голова державних екзаменаційних комісій за спеціальністю «Правознавство» Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, в Луцькому інституті розвитку людини університету «Україна», Міжрегіональній академії управління персоналом (м. Луцьк). Постійно виступає в пресі, член Національної спілки журналістів України.
Як керівник державних установ започаткував добру духовну традицію: щороку напередодні 8 жовтня — Дня юриста і 4 червня — Дня господарського суду влаштовувати урочисті богослужіння в усіх християнських храмах області. Брав посильну участь в подіях Революції Гідності у м. Києві.
За вагомий особистий внесок у здійснення правосуддя, захист конституційних прав і свобод громадян, високу професійну майстерність нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (2009), а також орденами «Різдва Христового» III ступеня, Святого Володимира, Святого Миколая. В. Кравчук — «Юрист року» (1997, 1999), «Людина року» (2000), «Професіонал року» Волинської області (2001). Обирався заступником голови Волинської обласної організації Спілки юристів України, з 1998 р. — почесний член спілки.
Має чудову родину. Дружина Валентина Теофілівна — вчитель математики. Донька Ірина — доктор наук з державного управління, доцент Національної академії державного управління при Президентові України. Син Віталій — старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. Тішать онуки — Ігор та Марія.
Життєве кредо: «Суддя — це не професія, а спосіб життя». Улюблений вислів — афоризм давньогрецького мудреця Біанта: «Краще розбирати суперечку між своїми ворогами, ніж між своїми друзями, бо свідомо після цього один з друзів стане ворогом, а один з ворогів — другом».
|
