|
Коровкін
Володимир Олександрович
Заступник голови громадської ради при Міністерстві енергетики та вугільної промисловості, член правління
українського ядерного товариства
За особистий внесок у розвиток електроенергетики, високу професійну майстерність присвоєно почесне звання «Заслужений енергетик України» (2004).
Корифей ядерної енергетики Володимир Олександрович Коровкін здобув величезний авторитет в Україні та за кордоном. Єдиний в Європі керівник, який 29 років незмінно очолював ядерний об’єкт — Рівненську атомну електростанцію, на якій організовував будівництво та експлуатацію п’яти (!) енергоблоків.
Народився 25 лютого 1930 р. у с. Лужки Іванівської області (РФ). Закінчив Іванівський енергетичний інститут. Трудову діяльність молодий інженер-теплоенергетик розпочав у 1952 р. на атомному комбінаті «Маяк». Упродовж 1953–1973 рр. працював на ТЕЦ Сибірського хімічного комбінату, що уособлював усе передове в атомній науці і техніці. Починав звичайним інженером, пройшов усі виробничі щаблі до посади директора ТЕЦ.
На початку 1970-х рр., коли ядерна енергетика набирала обертів, професіоналу, зрілому керівнику Володимиру Коровкіну запропонували очолити Західно-Українську АЕС (Рівненська АЕС).
|
У 1973 р. приїхав на Полісся, став директором атомної електростанції, яка існувала тільки на кресленнях. Під його керівництвом потужна команда за короткий термін розпочала будівництво атомних блоків і монтаж їх устаткування. Темпи зведення блоків вражали: 1976 р. — закладення першого кубу бетону в фундамент АЕС; 1980 р. — пуск енергоблоку № 1; 1981 р. — пуск енергоблоку № 2; 1986 р. — пуск енергоблоку № 3, незважаючи на важкі часи в атомній енергетиці після Чорнобильської аварії. Володимир Олександрович зумів зберегти й енергоблок № 4 після введення мораторію на будівництво АЕС, що надалі забезпечило його успішний пуск. Подолані також важкі часи 1982 р. — карстові прояви, коли вирішувалася доля енергетичного гіганта.
Водночас з будівництвом станції зводилося сучасне місто енергетиків Кузнецовськ. Завдяки Володимиру Коровкіну вперше в практиці будівництва подібних об’єктів будували відразу постійне житло, а не тимчасове. Також закладали ПТУ, учнівський комбінат, згодом — спортивні, культурні об’єкти. Досвід, знання, масштабність мислення Володимира Олександровича повною мірою були затребувані у ДП НАЕК «Енергоатом» на посаді віце-президента з капітального будівництва (2002–2005) для пуску енергоблоків №?4 ВП «Рівненської АЕС» та № 2 ВП «Хмельницька АЕС». Об’єкти введені у експлуатацію в строк і з найменшими затратами. Володіючи беззаперечним авторитетом висококласного професіонала та блискучого організатора, був обраний міським головою Кузнецовська (2006–2010).
Заслужений енергетик України та СНД, технічний експерт атомно-енергетичного комплексу за рішенням Міжнародного союзу ветеранів атомної енергетики та промисловості (з 2014 р.). За рішенням Будапештської асамблеї WANO входить до списку 6 кращих у світі операторів атомно-енергетичного комплексу. Удостоєний багатьох нагород, зокрема орденів Трудового Червоного прапора (1971), Жовтневої революції (1982), Дружби народів Російської Федерації (1997); «За заслуги» ІІІ ступеня (1998), Ярослава Мудрого V (2004) та IV (2009) ступенів; святого Володимира (1999); преподобного Іллі Муромця (2004), Миколи Чудотворця (2002). У здобутку медаль «За трудову доблесть» (1966), медаль Франції «За динамізм у промисловості та комерційній діяльності, особисті заслуги у стратегічному управлінні підприємства» (1998), золота медаль «За заслуги у підвищенні безпеки атомних станцій» (2005), нагорода міжнародної програми «Earthmaker» (1998).
Володимир Коровкін надає перевагу активному відпочинку. Захоплюється древньою філософією та історією, мистецтвом.
|
