Дурдинець
Василь Васильович
Державний, політичний і громадський діяч, генерал внутрішньої служби України
За вагомий внесок у законотворчу діяльність та розбудову правової держави, зміцнення законності та правопорядку, вирішення питань правового та соціального захисту ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, активну громадську діяльність присвоєно почесне звання «Заслужений юрист України» (2011). За видатні особисті заслуги перед Україною в галузі державного будівництва, плідну діяльність у забезпеченні захисту та надання допомоги у разі природних і техногенних катастроф нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V (2000) та IV (2002) ступенів.
Політик з когорти невтомних і послідовних державотворців, політичний і громадський діяч Василь Васильович Дурдинець є прикладом служіння українському народу, патріотизму і моральності. На всіх високих посадах, які обіймав, виявив глибоке знання справи, виваженість при прийнятті рішень, вимогливість до себе та підлеглих, чуйність і уважність. Спрямовує зусилля на зміцнення державного суверенітету, забезпечення територіальної цілісності України.
Народився 27 вересня 1937 р. в
|
с. Ромочевиця Мукачівського району Закарпатської області. Мудрий і працьовитий рід Дурдинців здавна поважали односельці.
Закінчив школу зі срібною медаллю, здобув вищу юридичну освіту у Львівському державному університеті імені Івана Франка. Працював у комсомольських та партійних органах Львова, Москви, Києва.
У 1978 р. призначений заступником, з 1982 по 1991 рр. — першим заступником міністра внутрішніх справ УРСР. У 1986 р. очолював оперативний штаб забезпечення правопорядку в зоні аварії на Чорнобильській АЕС, згодом був нагороджений орденом «За особисту мужність».
Упродовж 1991–1996 рр. як народний депутат України та перший заступник Голови Верховної Ради України безпосередньо брав участь у розробленні законодавства з питань оборони та безпеки держави, законності і правопорядку, боротьбі з корупцією. У 1995–1997 рр. — віце-прем’єр-міністр України, перший віце-прем’єр-міністр України, в.о. Прем’єр-міністра України. З 1995 по 1999 рр. — голова Координаційного комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю при Президентові України, а з липня 1997 р. і директор Національного бюро розслідувань України.
З 1999 до 2002 рр. — міністр з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Особисто очолив розроблення Національної програми подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, яка була схвалена Верховною Радою України. Активно сприяв створенню міцної і справедливої законодавчої бази соціального захисту потерпілих. Під керівництвом Василя Дурдинця ліквідовані наслідки катастрофічних паводків у Закарпатській області (1998–2002). У 1999 р. призначений представником України в постійних органах Частково відкритої угоди Ради Європи щодо запобігання, захисту та надання допомоги в разі великих природних та техногенних катастроф. З грудня 2002 р. по вересень 2003 р. — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Угорській Республіці. З 2004 р. — голова асоціації «Чорнобиль», радник Міністерства внутрішніх справ.
У здобутку Василя Дурдинця понад 260 нагород. Серед них орден Трудового Червоного прапора, «Знак Пошани», орден «За заслуги» III та II ступенів, відзнака Президента України «Іменна вогнепальна зброя». За видатні досягнення в науково-дослідницькій діяльності з проблем правознавства нагороджений премією імені Ярослава Мудрого. Присвоєно звання генерала внутрішньої служби України, Почесного професора Національної академії внутрішніх справ України, Почесного доктора Київського університету права НАН України. Василь Дурдинець — Почесний громадянин міст Бобринця і Котовська, «Народний посол України».
|