СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ




Казаков Валерій  Миколайович

Казаков

Валерій Миколайович

Старший тренер національної паралімпійської збірної України з лижних гонок та біатлону

За досягнення високих спортивних результатів на IX зимових Паралімпійських іграх у Турині, виявлені мужність, волю і самовідданість, піднесення міжнародного престижу України присвоєно почесне звання «Заслужений працівник фізичної культури і спорту України» (2006). За досягнення високих спортивних результатів на VIII?Паралімпійських іграх у Солт-Лейк-Сіті (США) та X?Паралімпійських іграх у Ванкувері (Канада), а також за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України та високий професіоналізм нагороджений орденом «За заслуги» III (2002), II (2010) та I ступенів (2014).
Славетний тренер Валерій Миколайович Казаков — гордість Харківщини і всієї України. Стояв біля витоків розвитку паралімпійського спорту в державі. Підготував багаторазових призерів престижних змагань, майстрів спорту міжнародного класу, передавши вихованцям власні навички та вклавши часточку душі. Народився 9 серпня 1964 р. у с. Півек Чаунського району Магаданської області. Займатися спортом почав у с. Високий на Харківщині,

куди переїхала родина. Грав у футбол, баскетбол, ходив на лижах. Навчався у Зеленогайській середній школі. Перші тренери Микола Світличний і Сергій Павлов сформували звичку до дисципліни, навчили ставити мету і впевнено йти до неї. На першості України в Сумській області потрапив до десятки найсильніших. «Спорт — наполеглива праця. Додавши до неї талант, організованість, добру взаємодію з тренером, досягнеш високих результатів», — вважає тренер. Закінчив Харківський спортивний факультет Київського державного університету фізичної культури, де виступав за збірну вишу та їздив на збір у Мончегорськ для підготовки до змагань центральної ради ДСТ «Спартак». На чемпіонаті України серед юніорів у Ворохті виконав норматив кандидата в майстри спорту з біатлону на гонці патрулів. Після служби в армії працював у «Динамо» тренером з біатлону, згодом — вчителем фізичного виховання у Зеленогайській середній школі. З 1995 р. — вчитель Зеленогайської допоміжної школи-інтернату. Учням передавав не лише майстерність, а й по-батьківськи опікав. Возив на змагання обласного і республіканського рівня, у літні оздоровчі табори. У 1996 р. на чемпіонаті Європи в Словенії Олена Матвієнко посіла перше місце. Успішні результати спортсменів на Паралімпійських іграх 1998 р. в Японії (Нагано) підняли престиж країни, а Валерію Казакову присвоєно звання заслуженого тренера України. Працюючи вчителем Зеленогайської школи-інтернату, водночас відповідав за підготовку українських спортсменів за програмою «Спеціальної Олімпіади» із зимових видів спорту. З 2001 р. — тренер національної паралімпійської збірної команди України. На Паралімпійських іграх?2002 (Солт-Лейк-Сіті) харків’янин Микола Овчаренко здобув бронзову медаль у лижній гонці на 10 км. Президент Національного паралімпійського комітету Валерій Сушкевич назвав успіх спортсмена подвигом, відзначивши при цьому його тренера. З 2006 р. і дотепер — старший тренер національної паралімпійської збірної. В Турині 2006 національна збірна здобула 25 медалей. Валерій Казаков — тренер чемпіонки та дворазової призерки XI зимових Паралімпійських ігор з лижних перегонів та біатлону Людмили Павленко, багаторазових призерів XI зимових Паралімпійських ігор з лижних перегонів та біатлону Юлії Батенкової-Бауман, Олени Юрковської, Максима Ярового. Життєве кредо: «Не розумію роботи, яка не має мети. Я повинен вкласти в неї все, на що здатний, щоб спортсмени досягли максимальних результатів».