СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ




Кущ Анатолій  Васильович

Кущ

Анатолій Васильович

Скульптор, дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України

За вагомий особистий внесок у примноження національних духовних надбань, високий професіоналізм присвоєно почесне звання «Народний художник України» (1996).
Роботи видатного митця сучасності Анатолія Васильовича Куща прикрашають чимало українських та закордонних міст, та передусім він відомий за візитівкою головної площі столиці України — монументом Незалежності. Працює у різних жанрах скульптури: портреті, історичних і символічних композиціях, анімалістиці, декоративній та монументальній пластиці, рельєфах. Народився 30 листопада 1945 р. у Києві. У 1972 р. закінчив Київський державний художній інститут, у 1977 — аспірантуру Академії мистецтв СРСР під керівництвом професора В. З. Бородая. З 1978 по 1993 рр. працював на керівних посадах Спілки художників України. У творчому доробку — цикл пам’ятників «Шляхи Тараса», встановлених на Черкащині, пам’ятники «Берестецька битва» на Рівненщині, жертвам голодомору в Україні 1933 р. (Чикаго, США), Богдану Хмельницькому (Рокфорд, США), монумент Незалежності України (Київ). Увіковічив Кобзаря, починаючи від Тарасика на руках у матері — «Мене там мати повила» — до Шевченка-академіка. Крім того, автор пам’ятників Тарасу Шевченку в Слуцьку (Білорусь), Варшаві (Польща). Серед інших робіт: скульптурні ансамблі «Ярославна», «Боян», «Князь Ігор» та «Жертвам концентраційних таборів» на честь 1000-річчя Новгород-Сіверського, пам’ятні знаки О. Купріну, М. Булгакову, П. Сагайдачному, І. Сікорському, Я. Івашкевичу, пам’ятник гетьману Пилипу Орлику (Київ). У 1980 р.

Анатолій Кущ брав участь у створенні скульптурних композицій «Перші бої», «Спалені міста і села», «Партизанський рейд» у меморіальному комплексі «Український державний музей історії Великої Вітчизняної вій­ни 1941–1945 років». Автор монументальних комплексів на честь 700-річчя Черкас і на честь 1000-річчя Лубен. Виграв конкурс на спорудження пам’ятників Петру Могилі у м.?Києві, Пилипу Орлику в Батурині. Основні серії станкової скульптури: «KON AMORE», «Біблійні мотиви», «Державотворці», «Портрети», «Подолання», «Пристрасті», «Узагальнення», «Сад пристрастей», «Шевченко», «Коло Свароже»; рельєфи: «Добро та зло», «Любов земна», «Материнство», «Митці», «Одвіч­не», «Пори року», «Створення світу», «Самітність», «Три дівчини», «Яблуко пізнання». Мав численні персональні виставки в Україні та за кордоном. Нагороджений срібною медаллю Академії мистецтв СРСР за майстерність у галузі портретного мистецтва (1980), медаллю Міжнародної асоціації скульпторів-портретистів (1998), відзнакою м. Києва «Знак пошани» (2005), Золотою медаллю Академії мистецтв України (2005). Лауреат загальнонаціональної програми «Людина року» — «Митець року» (2001). Твори майстра зберігаються в Національному художньому музеї українського мистецтва, Київському музеї російського мистецтва, Центральному музеї Т. Г. Шевченка м. Києва, музеях Черкас, Переяслав-Хмельницько­го, Харкова, Запоріжжя, Севастополя, Третьяковській галереї Москви, приватних колекціях Великої Британії, Німеччини, США, Угорщини, Японії.