|
Гамкало
Іван-Ярослав Дмитрович
Диригент Національної опери України,
народний артист України, професор,
член-кореспондент Національної Академії мистецтв, член Європейської Академії
музичного театру
За значний особистий внесок у розвиток української культури і мистецтва, вагомі творчі здобутки та з нагоди 140-річчя від дня заснування Національного академічного театру опери та балету України імені Т. Г. Шевченка нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ (1999) та II ступенів (2008).
Невтомний митець Іван Дмитрович Гамкало щедрий на творчі ідеї, які увінчалися багатьма проектами. Зворушує майстерністю та грацією, володіючи всім арсеналом диригентських засобів, що захоплюють натхненною інтерпретацією виконавців.
Народився 1 травня 1939 р. у с. Городище Королівське тепер Жидачівського району Львівської області. У школі самотужки освоїв нотну грамоту, гру на скрипці, яку сам змайстрував. З 1954 по 1958 рр. вчився у Львівському музичному педагогічному училищі ім. Ф. Колесси, також співав у мішаному та чоловічому хорах, грав в оркестрі народних інструментів, у симфонічному оркестрі Львівської політехніки. Писав хорові твори,
|
солоспіви. Делегувався на Республіканський семінар самодіяльності композиторів і поетів, де поталанило почути лекції про українську фольклористику славетного Максима Рильського.
Вищу музичну освіту здобув у Львівській консерваторії по класу оперно-симфонічного диригування професора М. Ф. Колесси. У 1956 р. у Львівському оперному театрі — хорист, суфлер, диригент. Диригентський дебют відбувся оперою «Наталка Полтавка» М. Лисенка (1962). Закінчив консерваторію у 1963 р. з відзнакою оперою «Травіата» Дж. Верді.
Направлений у Дрогобицький український музично-драматичний театр, також Іван Дмитрович викладав диригування і хорові дисципліни в педінституті ім. І. Франка. У 1965 р. направлений на стажування у Київський оперний театр до видатного диригента К. Симеонова, де дебютував у 1966 р. оперою «Богдан Хмельницький» К. Данькевича. У 1968 р. — головний диригент симфонічного оркестру Донецької філармонії.
З 1970 р. — диригент Національної опери України. У 1997–1999 рр. призначений генеральним директором–художнім керівником Національного симфонічного оркестру України з одночасною роботою в Національній опері України.
В творчому доробку Івана Гамкала понад 50 опер, серед них «Гугеноти» Дж. Мейєрбера, «Трубадур», «Травіата» Дж. Верді, «Сільська честь» П. Масканьї, «Царева наречена», «Моцарт і Сальєрі» М. Римського-Корсакова, «Хованщина» М. Мусоргського, «Князь Ігор» О. Бородіна. Домінанта творчості маестро — українська опера. В інтерпретації Івана Гамкала на київській сцені ставилися опери «Наталка Полтавка» М. Лисенка і «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Наймичка» М. Вериківського, «Купало» А. Вахнянина, «На русалчин Великдень» М. Леонтовича, «Сокіл» Д. Бортнянського.
У творчому здобутку Івана Гамкала — постановки опер А. Рудницького «Анна Ярославна, королева Франції», В. Кирейка «Бояриня», М. Скорика «Мойсей».
У Німеччині, Швейцарії, Іспанії, Франції, Голландії, Росії шанувальники оперного мистецтва аплодували інтерпретації низці класичних творів («Хованщина», «Трубадур», «Князь Ігор»).
Бібліограф і дослідник українського музичного виконавства, автор багатьох статей в наукових збірниках і енциклопедіях.
Іван Гамкало двічі був членом комітету з присудження Національної премії України ім. Тараса Шевченка, член трьох національних творчих спілок України.
Нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України та багатьма іншими орденами, медалями та дипломами.
|
