|
|
Храмова Вікторія Львівна Завідувач відділу філософії Інституту гуманітарних досліджень Доктор філософських наук. Відомий український філософ і культуролог, Вікторія Львівна Храмова народилася у 1933 р. на Полтавщині. У 1955 р. закінчила філософський факультет Київського університету. Вирішивши, що найкращий шлях донести наукові ідеї до широкої аудиторії – книга, у 1958 р. переступила поріг головної редакції Української Радянської енциклопедії. Роботі з авторами, шліфуванню подекуди непростих для розуміння текстів вона віддала дев’ять років свого життя. З 1960 р. – у ранзі наукового редактора. Майже тридцять років (1967–1996) В.Л. Храмова пропрацювала в Інституті філософії НАН України (з 1975 р. – старший, з 1990 р. – провідний науковий співробітник), а з 1996 р. – завідувач відділу філософії Інституту гуманітарних досліджень. У 1989 р. здобула ступінь доктора наук. Коло наукових інтересів Вікторії Львівни становлять проблеми теорії пізнання, філософії науки, культурології тощо. Вона є автором понад 100 наукових праць, в тому числі 22 монографій. Її перу належать дослідження «Філософський аналіз співвідношення теорії та експеременту в релятивістській фізиці» (1974), |
«Категоріальний синтез теоретичного знання» (1984), «Цілісність духовної культури» (1995, 2009), «Особистість як духовний феномен» (2009), «Постпозитивістська філософія науки та об’єктивність істини» (2013).
В.Л. Храмова зробила істотний внесок у розробку діяльнісного підходу до аналізу гносеологічних питань природознавства, зокрема природи знання, його походження та умов істинності. На матеріалах теорії відносності та нерелятивістської квантової механіки вона запропонувала розв’язання проблеми категоріального синтезу теоретичного знання, що бере свій початок у філософії Канта. За Храмовою, вирішальним фактором з цього погляду є конкретно-історична об’єктивно змістовна категоріальна структура мислення, що функціонує як нормативна схема практичної діяльності й творчої свідомості. Вона визначає смисл фундаментальної фізичної ідеї пошуку.
На матеріалах новітньої фізики, історії, художньої літератури, аналітичної психології В.Л. Храмова розробила концепцію цілісності духовної культури, в основі якої лежать характерні для певної історичної епохи архетипи суспільної свідомості. В раціоналізованому вигляді вони становлять певну сукупність категоріальних структур-ідей.
Крім того, Вікторія Львівна сформулювала науково-дослідну програму, орієнтовану на глобальне теоретико-філософське осмислення світоглядних засад нинішнього соціокультурного прогресу. Вона поставила і розв’язала проблему універсалізації імовірнісного (нелінійного, поліваріантного) характеру сучасного творчого мислення, в основі якого лежить єдиний принцип моделювання світу, що спирається на зв’язок категорій необхідності, випадковості, можливості, дійсності.
У своїх критичних нарисах філософії М.О. Бердяєва В.Л. Храмова вдалася до спроби відродження, переосмислення у сучасному контексті та розвитку київської духовної традиції, проаналізувала ментальні передумови сучасного українського парадоксу.
В останній монографії, що містить аналіз сучасних напрямків зарубіжної філософсько-наукової думки, нею розкрито хибність постпозитивістського гіпостазування ідеї релятивізму в науковому пізнанні та запропоновано філософське обґрунтування фундаментальної фізичної теорії як об’єктивної абсолютно-відносної істини.
|
