ЄМЕЦЬ
Іван Григорович
ГОЛОВА ЦЕНТРАЛЬНОЇ ВИБОРЧОЇ КОМІСІЇ
У ВІДСТАВЦІ
|
Заслужений юрист України. Член громадсько-політичного об'єднання ''Український форум''. Державний службовець першого рангу. Народився 7 січня 1935 р. в с. Корогод Чорнобильського району Київської області. Трудову діяльність розпочав у 1949 р. У 1951 р., закінчивши дворічне Чорнобильське ремісниче училище №19, отримав направлення на роботу до Київського електро-вагоноремонтного заводу. Працював столярем, контролером відділу технічного контролю. У 1955 р. закінчив вечірню школу із золотою медаллю. Продовжив навчання на юридичному факультеті Київського державного університету імені Тараса Шев-ченка. Отримавши диплом правознавця (1960), працював слідчим прокуратури Залізничного району, старшим слідчим Київської міської прокуратури, прокурором Залізничного району м. Києва. Обирався депутатом Залізничної районної ради м. Києва (1964–1971), депутатом Київської міської ради (1971–1973). З 1969 р. – інструктор відділу адміністративних органів Київського міськкому партії. З 1971 по 1991 рр. – член колегії Міністерства юстиції УРСР. Обіймав посади начальника відділу, управління господарського законодавства, першого заступника міністра. З 1992 р. – арбітр Міжнародного комерційного арбіт-ражного суду при Торгово-промисловій палаті України, радник на громадських засадах міністра Кабінету Міністрів України.  І.Г. Ємець з дружиною, сином, донькою та невісткою Протягом 1991–1993 рр. – заступник державного секретаря Кабінету Міністрів УРСР, заступник міністра Кабінету Міністрів України. У січні 2000 р. за заслуги у розвитку української державності, вагомий особистий внесок у забезпечення діяльності Кабміну України І. Г. Ємця нагороджено Почесною грамотою КМ України. У 1993 р. Верховною Радою України обраний головою Центральної виборчої комісії по виборах народних депутатів України, по виборах Президента України. Після закінчення строку повноважень Центральної виборчої комісії (1997) працював радником прем'єр-міністра України, радником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. З 2001 р. – радник Міжнародного центру правових проблем інтелектуальної власності при Інституті держави і права імені В. Корецького НАН України. І. Г. Ємець – стійкий прибічник становлення і розбудови європейської правової держави Україна, гарантій прав людини і громадянина, верховенства закону, демократизації суспільного життя. Він вважає: єдиною умовою збереження громадянського устрою, політичної системи є неухильне виконання чинної Конституції, Законів України, судових рішень. Прийнята ще у 1996 р. Конституція передбачає розроблення і прийняття низки конституційних законів, які безпо-середньо передбачені Основним законом або випливають з нього. Серед них: ''Про здійснення права законодавчої ініціативи''; ''Про опозицію та опозиційну діяльність''; ''Про всеукраїнський референдум''; ''Про імпічмент''; ''Про право здійснення Президентом вето''; ''Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради''; ''Про відставку Президента''; ''Про Генеральну прокуратуру '' та інших, які спрямовані на державо-творення в Україні. На жаль, правовий нігілізм, який опанував найвищими органами державної влади, став на перешкоді побудови правової держави.
І. Г. Ємець відзначається організаторськими здібностями, брав безпосередню участь у підготовці і виданні зводу законів УРСР; За багаторічну плідну роботу із систематизації республіканського законодавства та активну участь у підготовці до видання зводу законів Української РСР у 1985 р. його відзначено Почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР. Працював у складі національного організаційного комітету України з відзначення 50-річчя заснування ООН; у складі робочих груп Верховної Ради і Кабміну з розроблення пропозицій щодо законодавчого оформлення реформи політичної і правової системи. Член делегації України на 27-й сесії Генеральної асамблеї ООН. Брав участь у роботі комісії при Раді міністрів Союзу СРСР (1989) щодо відшкодування збитків, заподіяних особам, які були насильницьким шляхом вивезені до фашистської Німеччини і повернулися в Україну. Брав участь у багатьох міжнародних конференціях з юридичних проблем, організовував їх проведення в Україні. Член президії Асоціації виборчих експертів Середньо-Східної Європи (1995). Має авторський винахід ''Автоматизована система ''Вибори'' (1997). Співавтор ''Юридичного словника'' (1994). Автор понад 80 друкованих праць, зокрема 4 брошур з питань діяльності юридичної служби і правової роботи в міністерствах і відомствах. Брав безпосередню участь у розробленні багатьох законопроектів, зокрема ''Про власність''; ''Про підприємство''; ''Про систему оподаткування''; ''Про податок на фізичних осіб''; ''Про вибори народних депутатів''; ''Про вибори Президента України''; ''Про громадські організації''. Від імені Уповноваженого Верховної Ради з прав людини готував конституційні подання з приводу неконститу-ційності окремих положень законів України і брав участь у їх розгляді Конституційним Судом, в тому числі про оскарження процесуальних рішень, щодо порушення та закриття кримінальних справ в ході дізнання та досудового слідства. Член редколегії журналу ''Право України'' (1991–1994). Нагороджений орденом ''За заслуги'' III ступеня, орденом князя Володимира Української Православної Церкви, чотирма медалями, нагрудним знаком міністра юстиції СРСР ''За успехи в работе'', Почесною відзнакою Спілки юристів України, багатьма відомчими нагородами і відзнаками. Дружина Світлана Ростиславівна – заслужений лікар України. Разом виховали сина і доньку. Ігор Іванович працює в органах прокуратури України, Наталя Іванівна – заступник директора юридичної фірми, невістка Світлана Миколаївна – адвокат. Радіють трьом онукам. Старша Ольга закінчує юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Настя та Діма – школярі. Захоплення: художня і мемуарна література. Життєве кредо: ''Той, хто весь час пускає людям пил в очі, може залишитись без грунту під ногами''.
|
Логос Україна ЄВДОКИМОВ Валерій Олександрович Зміст ЖУКОВСЬКИЙ Олександр Григорович