Педагог, Історик, краЄзнавець, науковий спІвробІтник Центру дослІджень визвольного руху

Народився 28 квітня 1948 р. в селі Велике Поле Яворівського району, що на Львівщині, в селянській родині. Виростав в національно-свідомій і релігійній родині. За участь в національно-визвольному русі батько Іван Федик, як і вся родина, були вивезені у Кемеровську область та Хабаровський край. Саме батько, який був високоосвіченою людиною, поетом, прищепив Ігорю любов до поезії та історії. Наприкінці 50-х років ХХ ст. родина Федиків повернулась на рідну Львівщину, в містечко Рудно. 1970 року Ігор Іванович став студентом історичного факультету Львівського державного університету, усією душею і на все життя прикипівши до славетного міста Лева.
Нині Ігор Федик відомий львівський краєзнавець та історик. З-під його пера вийшло понад 350 статей з історії, краєзнавства, літературознавства та політології, що опубліковані у виданнях України, США, Канади, Великої Британії, Австралії, а також 10 книг. У співавторстві із сином Іваном, кандидатом історичних наук, доцентом кафедри історичного краєзнавства ЛНУ ім. І.Франка, Ігор Федик опублікував низку книг, зокрема 4 видання під рубрикою "Сторінками історії Львова".
Особливо значними є здобутки Ігоря Івановича на ниві освіти. Адже він виховав цілу плеяду істориків краєзнавців, які сьогодні уже є відомими вченими і педагогами. Він довгі роки очолював методоб'єднання вчителів Залізничного району м. Львова, керував методичними курсами вчителів історії та правознавства, обласною школою вчителів-краєзнавців. Ще 1986 року за впровадження нових методичних розробок, підручників і програм йому було присвоєно звання "вчитель-методист", а 1988 року він був делегатом Всесоюзного з'їзду працівників народної освіти. У 1992 р. Президент України Леонід Кравчук за видатні педагогічні і наукові досягнення присвоїв Ігорю Федику звання "Заслужений вчитель України". Загалом, за визначну педагогічну та науково-пошукову діяльність педагог нагороджений десятками грамот та подяк керівництва освітою та адміністрацією міста Львова, області та грамотами кількох міністерств уряду України.
Гордістю Ігоря Івановича є ініційований ним шкільний курс "Львовознавство", для якого розробив відповідну програму і підготував фахівців. Довголітні пошуки і дослідження дали змогу Ігорю Федику ініціювати відкриття у 1992 р. при школі № 34 м. Львова музею Митрополита Андрея Шептицького, яким він понині керує. Тисячі відвідувачів з України і діаспори відвідали цей унікальний музей, а міністр освіти присвоїв йому звання "зразковий". Це звання має й музей національно-визвольних змагань, сформований Ігорем Івановичем на основі власної добірки історичних матеріалів, світлин, документів, спогадів, книг та періодики. Крім того, педагог і краєзнавець Ігор Федик організовував пересувні історичні виставки по багатьох містах України.
За видатні досягнення в науково-педагогічній, краєзнавчій та науково-пошуковій роботі у 2008 р. Президент України Віктор Ющенко нагородив Ігоря Федика орденом "За заслуги" III ступеня. Українські організації, діаспори Канади, США та Англії, враховуючи значні досягнення Ігоря Федика у вивченні історії української діаспори та її діяльності, нагородили видатного педагога медалями "Золотий Хрест", "Золотий Хрест за особливі заслуги", медаллю до 100-річчя Хрещення Руси-України, іншими почесними знаками та грамотами.
Найбільшою нагородою у житті Ігор Іванович вважає розуміння і злагоду у своїй родині. Адже його дружина Ольга Станіславівна все життя була вірним другом та надійною підтримкою, натхненно розвивала вітчизняне мовознавство, досліджуючи мову у нерозривному зв'язку з трансцендентним буттям людини. Нині справу батька продовжує син Іван, у доробку якого вже понад 40 статей з новітньої історії та краєзнавства.