ВЧений секретар ЛьвІвського нацІонального унІверситету ІменІ Івана Франка, професор кафедри новІтньоЇ ІсторІЇ УкраЇни
ЛьвІвського нацІонального унІверситету ІменІ Івана Франка

Олексій Миколайович Сухий народився 29 березня 1957 року в с. Новики Збаразького району Тернопільської області. Освіту здобув у Львівському державному університеті імені Івана Франка, історичний факультет якого закінчив 1979 року, отримавши кваліфікацію викладача історії.
1986 року захистив кандидатську, а 2004 року - докторську дисертацію. Від 2005 року - професор кафедри новітньої історії України Львівського національного університету імені Івана Франка. У сфері наукових інтересів вченого: суспільно-політичні та етнічні процеси в Галичині кінця XVIII - першої третини XX ст., політичні партії на західноукраїнських землях на зламі XIX-XX ст., українська історіографія, сучасні міжнародні відносини. Висвітленню цих та інших питань Олексій Миколайович присвятив понад 200 наукових публікацій в українських та зарубіжних виданнях. Найвагомішими його здобутками стали монографії, збірники документів, підручники та посібники: "Галичина: між Сходом і Заходом. Нариси історії ХІХ-поч. ХХ ст.", "Національна ідея в програмах та діяльності українських політичних партій Галичини (кінець ХІХ-поч. ХХ ст.)", "Від русофільства до москвофільства (російський чинник у громадській думці та суспільно-політичному житті галицьких українців у XIX столітті)", "Москвофільство: документи і матеріали".
1996 року Олексій Сухий стажувався у Лувенському університеті, що у Бельгії, під час перебування у цій країні захопився її історією, внаслідок чого згодом у доробку Олексія Миколайовича з'явився навчальний посібник "Історія Бельгії".
Не випадково життєвим та науковим кредо Олексія Сухого є латинський вислів: "Nulla dies sine linea (Жодного дня без рядка)".
Авторитет львівського вченого визнано міжна-родно: 2008 року він брав участь у VI Світовому конгресі вчених (Рим, Італія).
За значні досягнення у сфері науки та освіти Олексій Сухий нагороджений Грамотою Президента України (1999) та нагрудним знаком Міністерства освіти і науки України "Відмінник освіти України".