Мазурок
Володимир Антонович

СуддЯ верховного суду украЇни

Заслужений юрист України (2007)


Народився 27 березня 1961 року в с. Пульмо Шацького району Волинської області в сім'ї Антона Олександровича (1940-1987) та Ніни Наумівни (нині пенсіонерка).
Після закінчення середньої Пульмівської школи (1978) Володимир працював завідувачем клубу с. Залісся, що на Волині.
З травня 1979 року проходив дійсну військову службу в м. Чернівці, потім в Чехословаччині. З лютого 1980 до травня 1981 рр. був учасником бойових дій у складі обмеженого контингенту радянських військ у Демократичній Республіці Афганістан.
Ще зі школи у Володимира Антоновича з'явилося бажання поглибити свої знання у галузі права та законодавства, яке і стало визначальним у виборі майбутньої професії. У липні 1981 року вступив на юридичний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка, закінчення якого припадає на 1986 рік.
Під час навчання брав активну участь у громадському житті свого факультету. Навчально­ ознайомлювальну практику проходив у Братислав-ському університеті. Завдячуючи своїм наставникам - викладачам факультету П.С. Матишевському, Є.В. Фе-сенку, І. К. Туркевич, В. М. Ярошу та багатьом іншим, під час навчання виявив бажання працювати в судовій системі.
Після закінчення університету стажувався на посаді судді Києво-Святошинського районного суду Київської області, працював інспектором житлової комісії виконкому Києво-Святошинської районної ради. У березні 1989­го був обраний суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області.
У листопаді 1992 року був обраний суддею Київського обласного суду (пізніше Апеляційного суду Київської області), а з січня 2002 по червень 2008 року працював заступником голови Апеляційного суду Київської області та був одночасно головою судової палати у цивільних справах і членом президії Апеляційного суду Київської області; надавав методичну допомогу суддям Київської області.
У квітні 2000 р. Володимир Антонович разом із групою суддів Верховного суду та обласних судів України на запрошення Королівства Нідерланди перебував з робочим візитом у цій країні.
У грудні 2002 р. В.А. Мазурок був обраний Верховною Радою України на посаду судді Апеляційного суду Київської області безстроково. У травні 2008 року В.А. Мазурок був обраний Верховною Радою України на посаду судді Верховного суду України.
В. А. Мазурок викладає в Академії суддів України, є головою Державної екзаменаційної комісії Київського університету туризму, економіки та права.
На запрошення Державного департаменту США за проектом "Реформа виборчої системи та вибори 2004 року в США" з 26 січня по 7 лютого 2004 року у складі делегації журналістів, працівників Центральної виборчої комісії України та суддів України перебував у США, де члени делегації зустрічалися з кандидатами на пост Президента США під час їх зустрічей з виборцями у м. Чарльстоні (штат Південна Кароліна) та у м. Детройті (штат Мічиган). У суді графства проходило ознайомлення з роботою у разі слухання справ про вибори.
У 2006-2007 роках В.А. Мазурок був координатором та учасником двох польсько­українських конференцій суддів. Учасник канадсько­українського проекту судової співпраці.
Судову діяльність В. А. Мазурка неодноразово відзначено головою Київської обласної ради та головою Київської облдержадміністрації, його нагороджено Почесною відзнакою Вищої Ради юстиції України. У лютому 2003 року Прем'єр-міністр України висловив подяку за активну роботу в Українській Спілці ветеранів Афганістану та внесок у патріотичне виховання молоді. Цього ж року за вагомий особистий внесок у сприянні та становленні правової держави, забезпечення прав і свобод громадян В. А. Мазурок нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України.
Володимир Антонович найкраще себе почуває в колі сім'ї, рідних та близьких. Дружина - Марія Георгіївна - працює лікарем у Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги. Мають двох доньок: Катерину (навчається в університеті права Національної Академії наук) та Анастасію (учениця школи № 250 м. Києва).



Маєвський Володимир Іванович | проекти | зміст | Макосій Дмитро Іванович