Надія Іларіонівна Волинець — громадсько-культурна діячка, яка присвятила життя справі розвитку духовної культури й популяризації мистецької спадщини України. Свою діяльність розгорнула в історико-краєзнавчій та мистецькій сферах Тернопільщини, де її досягнення набули державного значення й масштабів. Народилася 4 листопада 1946 р. у с. Бобрик Роменського району Сумської області. У 1973 р. закінчила Львівський державний університет імені Івана Франка, де отримала диплом за журналістською спеціальністю. Трудову діяльність розпочала в 1974 р. заступником редактора районної газети в м. Збаражі на Тернопільщині. Протягом 1976–1981 рр. працювала старшим редактором Тернопільського обласного управління пресою, після чого — відповідальним секретарем Бережанської районної організації Товариства книголюбів, організатором і директором Міжобласного методичного центру пропаганди книги (нині — музей книги в м. Бережани). Із 2003 р. — науковий співробітник, а з 2005 р. і дотепер — учений секретар Державного історико-архітектурного заповідника в м. Бережани Тернопільської області. Найбільш творчим і плодотворним для Надії Іларіонівни був період праці в музеї книги. Її зусиллями музей став знаний в Україні, а також серед українців діаспори як епіцентр літерату­рно-мистецького життя краю. Унікальним надбанням музею став сформований нею фонд: стародруки, прижиттєві видання письменників, поетичні антології «Українська муза», «Акор­ди». Вона була ініціатором створення творчих клубів при музеї, організації літературних читань. Влаштовувала для інтелігенції міста, учнів і студентів зустрі­чі з багатьма літераторами, видавництвами, акторами драмтеатрів. Організовувала літературно-родинні свята, музичні вечори й поетичні «Зустрічі в ста­рій Ратуші», літературні подорожі. За ініціативи та стараннями Н. І. Волинець у Бережанах увіковічено меморіальними й пам’ятними таблицями імена окремих письменників, встановлено погруддя А. Чайковського й пам’ятник Б. Лепкому. Лепківська тема — це окрема сто­рінка шляху Надії Іларіонівни. Прийнявши з рук відомого українського мецената доктора Р. Смика із Чикаго архів і творчу спа­дщину замовчуваного в радянську добу письменника, поета, публіциста, літературознавця Богдана Лепкого, уже в 1992 р. організувала виставку в музеї книги й розпочала організаційну роботу з підготовки меморіального музею, який було відкрито у 1995 р., за створення якого була відзначена Всеукраїнською літературно-мистецькою премією імені братів Богдана й Левка Лепких. Особливе місце в житті Надії Іларіонівни має журналістська й видавнича діяльність. У 1990 р. вона стала співзасновником, а від 1997 р. — упорядником і літературним ре­дактором літературно-мистецького, історико-краєзнавчого альманаху «Жай­вір», від 2004 р. — вісника ДІАЗ «Наша спадщина». У 2016 р. започаткувала серію видань «Культурно-мистецька історія Бережан». У її творчому доробку понад 600 публікацій, зокрема й наукові розвідки та есеї. Друкувалася в районній та обласній періодиці, на сторінках об­ласного щорічника «Тернопілля», у «Вільній думці» (Австралія), «Свобо­ді» (США), упорядкувала багато книг і туристичних путівників. Н. І. Волинець — член НТШ, почесний член Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка. Життєве гасло Надії Іларіонівни: «Краще запалити одну свічку, ніж усе життя проклинати темряву» (Конфуцій).