Тамара Яківна Великанова — відомий вчений фізико-хімік матеріалознавець, працює в області фізико-хімічного аналізу гетерогенних конденсованих систем. Основним напрямком наукової діяльності є експериментальна побудова та термодинамічне моделювання діаграм стану багатокомпонентних систем як основи розробки нових жароміцних і жаростійких матеріалів конструкційного, інструментального й різного функціо­нального призначення для роботи в екстремальних умовах експлуатації. Народилася 21 грудня 1933 р. в м. Кременчук Полтавської області Батько — Яків Микитович Демиденко — кадровий військовий топограф, мати — Олександра Олексіївна — опікувалася великою родиною. У 1951 р. зі срібною медаллю закінчила школу в м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, у 1956 р. — із відзнакою хімічний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка за спеціальністю «Фізична хімія». Під впливом талановитого викладача, видатного фізико-хіміка академіка Валентина Никифоровича Єременка в студентські роки захопилася науковою роботою, виконуючи курсову та дипломну роботу. Все професійне життя Тамари Яківни пов’язано зі створеним В.Н. Єременком відділом фізичної хімії неорганічних матеріалів Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України, де навчалася в аспірантурі, а в 1968 р. захистила кандидатську дисертацію «Фазові рівноваги в потрійній системі молібден-титан-карбон», у 1990 р. — докторську «Діаграми стану потрійних систем перехідних металів III–VII груп з карбоном як фізико-хімічна основа розробки зносостійких сплавів», працювала старшим науковим співробітником завідувачем лабораторії фазових рівноваг (1986–1991), провідним науковим співробітником завідувачем відділу (1991–2018), у 1992 р. одержала звання професора, з 2018 р. — головний науковий співробітник. Професором Т.Я. Великановою разом з учнями і колегами вперше побудовано або уточнено десятки діаграм стану багатокомпонентних металічних та металоподібних систем, утворених більш ніж третиною хімічних елементів Періодичної системи із числа найбільш уживаних людством. Досліджено сплави тугоплавких металів IV–VIII груп, рідкісно-земельних металів й алюмінію, також за участю карбону, силіцію, бору в різних комбінаціях, у широких інтервалах концентрацій та температур (до 4000 °С). Знайдено десятки нових сполук із цікавими, іноді несподіваними, унікальними фізичними й хімічними властивостями, для яких досліджено можливі області використання; встановлено металохімічні критерії стабілізації проміжних фаз постійного і змінного складу та теоретичні обмеження їх застосування. Встановлені фундаментальні закономірності будови діаграм стану досліджених систем та їхня класифікація за типом топології відкрили можливості прогнозування будови діаграм стану, коли експеримент є малодоступним, або неможливим (наприклад, для сплавів технецію, ренію та скандію). Переважна більшість одержаної інформації внесена до світових довідкових видань та становить фактографічний базис для науково обґрунтованого розроблення нових й оптимізації вже наявних високотемпературних матеріалів. Серед них: литі жароміцні інструментальні сплави типу «реліт» на основі кубічного карбіду вольфраму; жароміцні з високою довготривалою твердістю in-situ метало-матричні композити на основі молібдену, вольфраму, хрому з карбідним зміцненням; багатокомпонентні жароміцні in-situ титано-матричні композити; безвольфрамові тверді сплави з боридною твердою складовою; сплави на основі нікелю, здатні до об’ємної аморфізації тощо. Діаграми стану квазікристало-утворюючих систем на основі алюмінію використовують для розроблення технологій вирощування монокристалів квазікристалічних та апроксимантних фаз для вивчення їхніх фізичних властивостей. Науковий доробок Тамари Яківни становить понад 520 публікацій — в тому числі 360 статей у вітчизняних і світових періодичних виданнях, 6 монографій. Серед них (у співавторстві): «Диаграммы состояния тройных систем, содержащих тугоплавкие карбиды, и их роль в разработке жаропрочных износостойких материалов» у книзі «Физи­ческая химия неорганических материалов» (1988), «Стабильность фаз и фазовые равновесия в сплавах переходных металлов» (1991), «Карбиды редкоземельных металлов: диаграммы состояния систем РЗМ–С» (1992), «Физико-химический анализ. Диаграммы состояния» в книзі «Неорганическое материаловедение. Энциклопедическое издание» (2008); наукові статті: «Formation of Quasiperiodic and Related Periodic Intermetallics in Alloys Systems of Aluminium with Transition Metals» (2007), «Phase Equilibria in Binary and Ternary systems with Chemical and Magnetic Ordering» (2011), «Phase Equilibria and Phase Transformation at High Temperatures in Ternary Alloys of the Ni–Ti–Zr System at 50–100 at. % Ni» (2019). У межах спільних наукових програм Тамара Яківна багато років активно співпрацює з зарубіжними колегами. Як учасниця топових міжнародних конференцій відвідала провідні наукові центри Європи, Японії, Китаю, США, стажувалася в Німеччині, Франції та Австрії. Дбаючи про спадкоємність наукових поколінь, значну частину життя Тамара Яківна присвячує підготовці професійної зміни — виховала 18 кандидатів наук, була науковим консультантом 4 докторських дисертацій, розробила та викладала курс лекцій «Діаграми стану в матеріалознавстві» магістрам ННТ «Фізико-хімічне матеріалознавство» КНУ імені Тараса Шевченка та НАН України. Учні Тамари Яківни гідно представляли Україну, працюючи в провідних наукових центрах Німеччини, Австрії, Франції, Швейцарії і США, обиралися депутатами місцевих рад, очолювали державні підприємства, працювали у Верховній Раді та Кабінеті Міністрів України. Плідну дослідницьку та педагогічну діяльність професор Великанова успішно поєднує з науково-організаційною роботою та пропагандою знань про діа­грами стану, які вважає однією з найважливіших складових теоретичного матеріалознавства: як заступник голови секції «Фазовые равновесия, превращения и структура» Наукової ради АН СРСР «Новые конструкционные материалы» (1988–1991); ініціатор та організатор Міжнародних шкіл-конференцій «Діаграми стану в матеріалознавстві» (1978–2001); член спеціалізованих вчених рад із захисту кандидатських та докторських дисертацій при ІПМ НАНУ за спеціальностями «Фізична хімія» (голова ради з 2015 р.) і «Металознавство і термообробка» (1994–1997), член вченої ради інституту (з 1991 р.). Як очільник Української комісії з діаграм стану та термодинаміки сплавів репрезентує Україну у впливовій Міжнародній комісії з діаграм стану «Alloy Phase Diagram International Commission» (з 1994 р.); член видавничої ради журналу «Journal of Phase Equilibria» (ASMI, USA); із 1990 р. — науковий експерт та активний співавтор міжнародних довідникових видань: «Red books» (MSI/VINITI), «Ternary Alloys» (MSI/VCH), «Ternary Alloy Systems» (Landolt-Bo..rnstein, Springer/MSI), «Диаграммы состояния двойных систем» (АН СССР). За вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу Української держави присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» (2018); має відзнаки президії НАН України — із нагоди 100-річчя Національної академії наук України (2018) та «За підготовку наукової зміни» на честь 90-річчя заснування НАН України (2008); за цикл робіт «Дослідження фазових рівноваг і побудова діаграм стану систем перехідних металів, тугоплавких карбідів та оксидів» удостоєна Державної премії України в галузі науки і техніки (1991); за монографію «Тройные системы молибдена с углеродом и переходными металлами IV группы» присуджено премію АН УРСР імені І.М. Францевича (1988); за вагомі здобутки в професійній діяльності нагороджена медалями Президії Верховної Ради СРСР (1970, 1983, 1984 рр.), відзнаками президії АН УРСР (1973, 1975 рр.). Надійним другом і однодумцем Тамари Яківни був її чоловік Авенір Якимович Великанов, доктор хімічних наук, професор, талановитий вчений і чудова людина. Об’єднувальними особистісними якостями їхнього яскравого тандема були жага пізнання, активна громадянська позиція, творче лідерство, невгасимий оптимізм, любов до людей та життя, спільні захоплення — альпінізм, лижний, водний туризм, подорожі, товариське спілкування, музика, історія, література, а передусім — любов до України. Донька Тетяна — кандидат хімічних наук, онук Олександр — фахівець у галузі експертизи безпеки харчової продукції. Найважливішим завданням Тамара Яківна вважає виховання наукової молоді, а найбільш вагомим результатом своєї багаторічної діяльності — збереження високого авторитету й примноження здобутків всесвітньо відомої наукової школи фізико-хіміків матеріалознавців, започаткованої академіком Валентином Никифоровичем Єременком, послідовницею якого та очільницею створеного ним наукового колективу їй пощастило бути.