Народився 7 листопада 1936 року в м. Златопіль на Черкащині у сім’ї робітника — учасника Великої Вітчизняної війни. Мати, бухгалтер за фахом,– троюрідна сестра митця Івана Гончара. Володимир Сугаков навчався в Златопільській гімназії, що відома своїми учнями та кваліфікова-ними викладачами. Ще в школі захопився радіо-технікою, що стало стимулом до вступу в Київський національний університет ім. Т. Шевченка. У 1960 році з відзнакою закінчив університет та продовжив навчання в аспірантурі на кафедрі теоретичної фізики університету. Науковим керівником дисертаційної роботи був всесвітньовідомий вчений С.І. Пекар. З 1962 по 1979 рік В.Й.Сугаков викладав у Київському національному університеті ім. Т. Шевченка., а від 1979 року працює в Інституті ядерних досліджень Національної академії наук України на посаді завідувача відділом теоретичної фізики та за сумісництвом у Київському національ-ному університеті ім. Т. Шевченка. Доктор фізико-математичних наук з 1977року, професор з 1982 року. Володимир Йосипович розробив теорію електронних спектрів та оптичних властивостей молекулярних кристалів з дефектами. Роботи з поверхневих та локальних екситонів були підтверджені та продовжені в багатьох теоретичних та експериментальних роботах наукових груп. Згодом, разом з академіком М.Т. Шпаком та доктором фізико-математичних наук Н.І. Остапенко, була видана монографія «Спектроскопия дефектов в молекулярных кристаллах» (1987 р.). В Інституті ядерних досліджень НАН України В.Й. Сугаков вивчає вплив ядерного опромінення на властивості твердих тіл, здійснює пошук радіаційно стійких матеріалів та методів підвищення радіаційної стійкості. Володимир Йосипович першим застосував методи науки «Синергетика» до опроміненого кристала, за що, разом з групою науковців, був удостоєний Державної премії України в галузі науки і техніки (1987 р.). За результатами досліджень процесів самоорганізації в нерівноважних системах був введений спецкурс «Вступ до синергетики» для студентів фізичного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка, а також надруковані монографії «Lectures in Synergetics» (1998 р.) та «Основи синергетики» (2001 р.). 2003 року В.Й. Сугаков обраний членом-кореспондентом НАН України. Був керівником наукових груп України при виконанні наукових тем за грантами CRDF (США), INTAS (EC), Visby (Швеція), читав лекції для студентів університетів Японії, Сінгапуру, неодноразово виступав з доповідями на Міжнародних конференціях. В.Й.Сугаков є лауреатом премії ім. К.Д. Синельникова Національної академії наук України (1998р). В.Й. Сугаков — автор і співавтор 7 монографій, 5 підручників і майже 270 наукових робіт. Три монографії видані за кордоном, а навчальний посібник «Збірник задач з теоретичної фізики» двічі видавався російською мовою, двічі японською, а також польською та англійською мовами. Активно працює наукова школа, створена В.Й. Сугаковим. Ним підготовлено 27 кандидатів, з них 5 захистили докторські дисертації. Він є головою Експертної ради з фізики Вищої атестаційної комісії України, членом Експертної ради Комітету Державних премій в галузі науки та техніки, заступником головного редактора журналу «Ядерна фізика та енергетика», членом редколегій «Українського фізичного журналу», «Фізика та хімія поверхні». Разом з дружиною виховав 2 доньок, які продовжили наукову стезю батька: Олена — математик, а Надія — біолог, обоє закінчили Київський національ-ний університет ім. Т. Шевченка, здобули науковий ступінь кандидата наук та викладають у вузах.