Віктор Васильович Скопенко народився 18 грудня 1935 року в м. Новгородка Кіровоградської області у родині вчителів. 1953 року вступив до Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка на хімічний факультет, з яким відтоді пов’язав усе своє життя. Тут він закінчив аспірантуру, 1962 року захистив кандидатську, а 1970 року — докторську дисертації, пройшов шлях від асистента, старшого викладача, доцента до проректора, першого проректора (1975–1985 рр.), завідувача кафедри неорганічної хімії (1977–1998 рр.) та ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1985–2008 рр.). Під його керівництвом університет став першим серед вузів України. І нині Віктор Васильович Скопенко не мислить себе без університету: працює головним науковим співробітником Київського національного університету. Упродовж 1998–2003 років — голова Вищої атестаційної комісії (ВАК) України. Перший період наукової діяльності Віктора Скопенка був пов’язаний із систематичним дослідженням координаційних сполук, що містять псевдогалогенідні ліганди, і одержав своє логічне завершення в монографії «Хімія псевдогалогенідів» (1986 р.). У 1990 р. роботи в галузі координаційної хімії псевдогалогенідів відзначені Державною премією України в галузі науки і техніки. Другий період можна характеризувати створенням нових наукових напрямів. Це дослідження в галузі біонеорганічної хімії амідних, гідразидних та оксимних похідних амінокислот; вивчення реакцій комплексоутворення за участю металічних порошків, оксидів та сульфідів металів дали можливість сформувати новий науковий напрям — прямий синтез координаційних сполук. Ці роботи відзначені 1995 року Державною премією України в галузі науки і техніки. Дослідження в галузі твердо- фазного синтезу і синтезу із розплавлених солей різноманітних функціональних матеріалів на основі фосфатів, оксидів і сульфатів металів, які проявляють ряд цінних електрофізичних властивостей і перспективні для одержання матеріалів сучасної електронної техніки, були удостоєні премій АН України імені Писаржевського (1989 р.) і Вернадського (2000 р.). Віктор Васильович Скопенко — автор понад 450 наукових праць, з них понад 60 авторських свідоцтв і патентів, 20 монографій і підручників. Під його керівництвом захищено 38 кандидатських та 12 докторських дисертацій, його учні працюють у різних навчальних закладах і наукових установах України. Удостоєний ордена Трудового Червоного Прапора (1981 р.), ордена Дружби Народів (1985 р.), Почесної відзнаки Президента України (1995 р.), Відзнаки Президента України ордена «За заслуги ІІ ступеня»(1998 р.), ордена Держави (1999 р.), Відзнаки Президента України ордена «За заслуги І ступеня» (2000 р.), ордена Ярослава Мудрого (5 ступеня) (2004 р.), Золотої медалі імені Вернадського НАН України.