Відомий політичний діяч, син легендарного командира УПА, Юрій-Богдан Романович Шухевич сам став символом боротьби за незалежність України. За те, що не зрікся батька і своїх переконань, засуджений радянською владою до понад 35 років ув’язнення і заслання. Народився 28 березня 1933 р. у с. Оглядів Радехівського району Львівської області. Серед предків були етнографи, публіцисти, організатори Львівської «Просвіти», Українського педагогічного товариства «Руська бесіда», «Боян», музичного товариства ім. М. Леонтовича. В липні 1945 р. як члени сім’ї Романа Шухевича заарештовані мати і бабуся. Юрія і п’ятирічну сестру Марію відправили у дитячий будинок, спочатку у Чорнобиль, потім — Донецьк. У 1947 р. втік з дитбудинку та поїхав до Галичини, через підпілля зв’язався з батьком, а коли приїхав за сестрою, був заарештований та засуджений до 10 років ув’язнення за зв’язок з підпіллям ОУН. У 1956 р. як неповнолітній був звільнений Володимирським обласним судом від покарання, але рішення опротестував Генеральний прокурор СССР на тій підставі, що арештант є сином керівника підпілля ОУН. У 1958 р. КДБ звинуватило Юрія Шухевича в антирадянській пропаганді та агітації в ув’язненні. Засуджений Львівським обласним судом до 10 років позбавлення волі. Покарання відбував в таборах Мордовії. Після звільнення у 1968 р. через заборону жити в Україні поселився в Нальчику Кабардино-Балкарської АРСР, де працював електромонтером на кам’яному кар’єрі, а потім на меб­левій фабриці. У 1972 р. знову арештований та звинувачений у антирадянській агітації. Верховним Судом КБ АССР визнаний особливо небезпечним рецидивістом та засуджений до 10 років ув’язнення та 5 років заслання. У в’язницях Володимира на Клязьмі та Чистополя втратив зір. Заслання відбував у будинку інвалідів «Лісна дача» Шигарського району Томської області. Юрій-Богдан Шухевич брав активну участь у кампаніях за надання ув’язненим статусу політв’язня, став членом Української Гельсінської Групи. Отримавши дозвіл повернутись в Україну, з жовтня 1989 р. переїхав до Львова. Після проголошення Незалежності України Юрій-Богдан Романович на запрошення світових правозахисних організацій та української діаспори відвідав країни Західної Європи, США, Канаду. Відповідно до чинного законодавства України та Російської Федерації реабілітований стосовно всіх своїх незаконних ув’язнень. Визнаний інвалідом першої групи по зору внаслідок політичних репресій. Громадська діяльність Юрія Шухевича розпочалася відразу після приїзду до Львова. Член Української Міжпартійної Асамблеї (УМА), згодом Українська Національна Асамблея (УНА). З початку 1991 р. до червня 1994 р. очолював УНА, був головним командиром Української Народної Самооборони (УНСО). З 1994 р. до 2005 р. призупинив своє членство в УНА. Був обраний головою громадської організації «Галицький вибір» (м. Львів). З 2002 р. до 2005 р. був членом Львівського міського виконавчого комітету. З 2005 р. до 2014 р. знову очолював УНА, був головним командиром УНСО. Народний депутат України з 27 листопада 2014 р. Юрій-Богдан Шухевич увійшов до тимчасової Президії, яка відкрила перше засідання Верховної Ради України VIII скликання. Автор Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті», який набув чинності 21 травня 2015 р. Відповідно до цього Закону вояки УПА мають статус борців за незалежність України. Працює у Комітеті у справах ветеранів та інвалідів — відстоює соціальні інте­реси знедолених.