Народився Іван Іванович 7 січня 1949 року в сім’ї заслуженого льотчика-винищувача, який пройшов усю Велику Вітчизняну війну, з 1941 року до перемоги, кавалер 6 бойових орденів і білоруської партизанки. Дитинство Івана Івановича минуло під гул військових літаків поряд з аеродромом, тому не дивно, що він змалку бачив себе продовжувачем батьківської справи. Шкільні роки швидко і непомітно пролетіли в кочівному житті сім’ї військового льотчика: Краснодар, Ростов-на-Дону, Сталінград, Курили, Сахалін, Київ. У 1966 році, закінчивши середню школу, подав вступні документи в льотне училище, але отримав відмову медичної комісії. Розпач від неможливості втілити мрію в життя минув і юнак вирішив обрати фах лікаря, щоб допомагати людям у реалізації їх прагнень, сприяти здійсненню їх бажань. Київський медичний інститут підкорився Івану Івановичу з третьої спроби, у 1975 році отримав диплом лікаря та охоплений романтичними пориваннями поїхав на комсомольсько-молодіжне будівництво БАМ. Це була хороша та сувора школа життя, під час праці лікарем у тайзі відбулося остаточне становлення особистості, уміння приймати рішення і брати на себе відповідальність. Пам’ятний цей період і ще однією подією — знайомством з майбутньою дружиною, порадницею та підтримкою всього життя, разом з якою виховали двох чудових доньок. Після повернення до Києва 1979 року І.І. Прудкий близько 3 років працював у відділенні реанімації ДСКБ №14 (тоді єдиній в Україні). У 1981 році вирішує іти далі та вступає до клінічної ординатури з анестезіології та реаніматології в клініку сердечної хірургії, яку тоді очолював всесвітньовідомий М.М. Амосов. Саме тут Іван Іванович зрозумів, що знайшов своє місце, де кожен робочий день вирішує долі людей, які віддали тобі своє серце. За 30 років роботи в стінах Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова був напрацьований величезний досвід. Свою діяльність Іван Іванович проводить під двома гаслами: «Сьогодні рекорд — завтра норма» та «Нічого не приховуй від своїх товаришів». Перший вислів дозволив впровадити в інституті методику «fast track», завдяки якій істотно скоротився час перебування пацієнта в реанімації і в стаціонарі в цілому. Інше гасло спрямоване на молодих фахівців, які можуть отримати перевірені рецепти спасіння життів пацієнтів. І.І. Прудкий безпосередньо брав участь у підготовці спеціалістів і відкритті кардіоцентрів у Дніпропетровську, Донецьку, Запоріжжі, Луганську, Харкові, Черкасах, Ташкенті та Ургенчі (Узбекистан), Мсалляті (Лівія). Іван Іванович з 2 травня по 9 вересня 1986 року в складі окремого медичного батальйону, на посаді командира відділу анестезіології і реанімації, брав участь у ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС.

Нині лікар вищої кваліфікації І.І. Прудкий працює анестезіологом у відділі коронарної недостатності Національ- ного інституту серцево-судин-ної хірургії ім. М.М. Амосова.