Народився Василь Сільвестрович 14 січня 1942 р. на Вінниччині в селянській родині. Свій трудовий шлях почав після закінчення школи (1958) і технічного училища (1959) апаратником та помічником майстра Київського комбінату хімічного волокна. За направленням підприємства в 1960 р. вступив до Київського технологічного інституту легкої промисловості на факультет хімічних технологій, який закінчив в 1965 р. і отримав диплом інженера-технолога хімічних процесів. Після закінчення інституту повернувся на підприємство, де продовжував трудову діяльність начальником зміни, технологом, начальником цеху (1966—1971). Потім п’ять років очолював виробництво об’єднання «Хімволокно», з 1976—1984 рр. працював головою профспілкового комітету. Упродовж 1984—1986 рр. займав посаду директора головного київського підприємства полімерних матеріалів ВО «Укрпластик». У 1986 р. В. С. Мойсюку висловлюють високу довіру та обирають головою Республіканського комітету профспілки працівників хімічних галузей промисловості України (нині Всеукраїнська Профспілка працівників хімічних та нафтохімічних галузей промисловості України). У громадському житті спрямовує свою діяльність на підвищення ролі профспілкових організацій, безпосередньо причетний до розв’язання численних проблем хімічної та нафтохімічної промисловостей в умовах ринкової економіки. Брав безпосередню участь у підготовці Концепції розвитку хімічної галузі. Його виступи на пленумах Центральної Ради, засіданнях Ради ФПУ, зустрічах і нарадах Кабінету Міністрів України, на засіданнях колегій міністерств і відомств відзначаються виваженістю пропозицій. Як член президії Ради Федерації профспілок України, голова постійної комісії Ради ФПУ з питань захисту економічних інтересів трудящих, член Наглядової ради Фонду соціального страхування від нещасних випадків докладає чимало зусиль для реформування трудового законодавства з багатьох питань. В.С. Мойсюк неодноразово обирався депутатом Дніпровської районної ради Києва, делегатом XVII—XVIIІ з’їздів ВЦРПС та всіх з’їздів Федерації профспілок України. На рахунку Василя Сільвестровича п’ять винаходів і майже сорок рацпропозицій, низка розробок з механізації технологічних процесів. Нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, знаками «Винахідник СРСР», «Відмінник хімічної промисловості СРСР», бронзовою медаллю ВДНГ СРСР, орденами Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани», медалями, почесним срібним знаком «За заслуги перед профрухом», багатьма почесними грамотами державних і громадських організацій. Повага до людей, високий професіоналізм, чесність — запорука його авторитету. Чуйний, енергійний, працьовитий, Василь Сільвестрович завжди готовий на допомогу всім, хто її потребує, сповідує принцип — стався до людей так, як би ти хотів, щоб вони ставились до тебе. Дружина Галина Василівна — інженер-конструктор, понад двадцять років працювала головним інженером Київської швейної майстерні «Союзторгобслуговування». Разом із Василем Сільвестровичем зростили двох прекрасних доньок. Донька Валентина — інженер, донька Олена — вчитель. Вдячні долі за онуків: Лізу, Ніку, Таю і Станіслава. В.С. Мойсюк з великою радістю любить проводити свій вільний час разом зі своєю родиною та в колі друзів. Має велику кількість захоплень, серед яких — шахи, садівництво, народні пісні тощо. Життєве кредо: «Йти вперед, не зупинятися, здобувати нові знання, займати активну життєву позицію».