Народився 28 серпня 1952 року в місті Торезі Донецької області. У 1969 році вступив до Донецького медичного інституту імені М. Горького. У 1975–1976 роках навчався в інтернатурі за спеціальністю «травматологія й ортопедія». З 1976 року працював лікарем-ординатором Донецької обласної травматологічної лікарні. У 1979–1987 роках обіймав посаду завідувача відділення травматології й ортопедії для дітей. З 1987 по 1989 роки — заступник головного лікаря з лікувальної частини. З 1989 року — головний лікар Донецької обласної травматологічної лікарні. У 1993 році захистив кандидатську дисертацію. З 1996 року — директор Донецького науково-дослідного інституту травматології й ортопедії. У 1998 році захистив докторську дисертацію. З 1999 року — завідувач кафедри травматології й ортопедії з курсом екстремальної медицини й телемедицини факультету післядипломної освіти. З 2005 року — завідувач кафедри травматології, ортопедії й військово-польової хірургії факультету інтернатури та післядипломної освіти Донецького національного медичного університету імені М. Горького. Член Американської академії ортопедів-хірургів, віце-президент Асоціації ортопедів-травматологів України, віце-президент Української асоціації з ендопротезування суглобів, член Республіканської комісії з травматології й ортопедії, віце-президент Асоціації спортивної травматології й артроскопії. Засновник і головний редактор журналу «Травма», член редколегії журналу «Вісник травматології та протезування», член редакційних рад багатьох інших журналів. Автор понад 573 друкованих праць, 23 монографій, 21 винаходу, 16 раціоналізаторських пропозицій. Під його керівництвом захищено 12 кандидатських і чотири докторські дисертації. Має ордени «За заслуги» III ступеня, Нестора Літописця I ступеня Української Православної церкви Московського патріархату, Грамоту Президента України, Почесну грамоту Кабінету Міністрів України, звання відмінника охорони здоров’я, заслуженого лікаря України, знаки «Шахтарська слава» й «Шахтарська доблесть» трьох ступенів та багато інших відзнак. Лауреат Державної премії в галузі науки й техніки (2008 р.). Життєве кредо: «Боротися, вірити, сподіватися, терпіти, пробачати й любити». Одружений, дружина — Климовицька Наталія Володимирівна. Разом виховали двох синів — Федора та Романа.