Відома вчена у галузі фауни і систематики комах, а саме родини совок (нічниць) та совкоподібних метеликів, Зоя Федорівна Ключко вперше в світі описала понад 10 нових видів совок та велику кількість совок, що нові для України. Її ентомологічні роботи широко відомі в Європі, Америці та Азії. Народилася 1933 р. у с. Піски на Житомирщині в родині української інтелігенції. Рід Холодняківських походив з Волині — вчителі, священики, економісти, лісівники, інженери-залізничники. Дід Холодняківський Лев Ієремійович та бабуся Марія Іванівна з дітьми виїхали звідти в роки Першої світової війни. Дід вивчився в Кременецькому навчальному закладі (економіст, православний священник), який став першовитоком для Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (КНУ). Цей ВНЗ у майбутньому закінчили три покоління: їх онучка Зоя, Зої обидві дочки та одна з її онучок. Бабуся і мати Зої, Тетяна Львівна — вчительки (Марія викладала математику з 1880-х рр.); батько, Федір Юхимович Таргоня — вчитель, що перебував на керівній посаді. Деякий час йому вдавалося рятувати односельчан від Голодомору, забезпечуючи дітей відходами загиблої худоби із сусідніх ферм. Згодом родина виїхала до Києва та оселилася у знайомих двоюрідного дядька Зої, православного священника Миколи Васильовича Хомічевського, при християнському храмі біля Андріївського узвозу. М. В. Хомічевський (Борис Тен) — відомий як поет і перекладач, член Спілки письменників України, Лауреат премії ім. М. Рильського за роботи з художнього перекладу. У 1937 р. батьки почали вчителювати у м. Дебальцеве Донецької обл., вони багато уваги приділяли навчанню доньки, тож Зоя пішла відразу до третього класу. Після війни родина перебралася до Києва, де дівчинка закінчила школу № 72 із золотою медаллю. Грі на піаніно Зою навчала Ольга Андріївна Корицька — учениця С. Рахманінова з дворянської родини, концерти якої були відомими серед киян на початку ХХ ст. Майбутня вчена відвідувала гурток для обдарованих дітей, що організував П. Г. Тичина, писала вірші, які друкували у дитячих виданнях. Тут вона здружилася з Анатолієм Кузнєцовим, автором книги «Бабин яр». У 1955 р. закінчила з відзнакою біолого-ґрунто­знавчий факультет КДУ ім. Т. Г. Шевченка. Її наставник — очільник кафедри зоології безхребетних д.б.н., проф. О. П. Криш­таль — вивозив групу в експедиції до Бессарабії, Карпат. Матеріали кандидатської дисертації увійшли до книги «Совки західних областей України» (1963). Викладала на кафедрі зоології безхребетних КДУ ім. Т. Г. Шевченка. Працювала з колекцією, зібраною київським лепідоптерологом Шелюжком. Для поповнення наукових та навчальних колекцій збирала совок майже по всій Україні та СРСР. Обмінювалася досвідом з ентомологами Санкт-Петербургу та ін. Проводила заняття у Канівському природному заповіднику. Захистила докторську дисертацію «Сов­ки підродини Plusiinae фауни СРСР» (1986). У 1990-х рр. З. Ключко отримала премію Сороса для наукової діяльності. З 1997 р. — провідний науковий співробітник Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАНУ. Нині обіймає посаду завідувача кафедри біології та методики її навчання Уманського педагогічного університету ім. П. Г. Тичини. Член Спеціалізованої вченої ради зі спеціальності «Зоологія». Багаторічний член Всесвітнього товариства ентомології та лепідоптерології (SEL). Регулярний учасник конференцій в Україні та ЄС. Автор близько 260 наукових публікацій, з них 12 монографій, в тому числі — співавтор кількох видань «Червоної Книги України» (1994, 2010) та «Анотованого каталогу совок фауни Украї­ни» (2001). Спів­автор трьох видань «Підручника для вступників до біо­логічного факультету» КДУ ім. Т. Г. Шевченка. Зоя Федорівна разом з чоловіком М.Г. Ключко, одружившись у 1953 р., створили чудову сім’ю. Ключко Михайло Гри­горо­вич походив з Харківщини, родини слободжанських українських козаків (1924–2002), жив у Києві. Талановитий інженер-аві­атор, кандидат технічних наук, фахівець в галузі авіаційних двигунів, їх ремонту, захисту від фреттінг-корозії. Кандидатська дисертація стала в СРСР першою, захищеною з цивільної авіації. Викладав у Національному авіаційному університеті (НАУ, раніше — ГВФ), доцент. Один із перших випускників інституту ГВФ, з колегами зробив значний внесок у його розвиток. Автор численних методичних розробок та статей. М. Г. Ключко — ветеран Другої світової війни, лейтенантом чотири роки воював на передовій. Нагороджений медаллю «За відвагу», двома орденами Червоної Зірки та ін. Кілька статей його спогадів (в т.ч. «Штрафники не кричали «Ура», Дзеркало тижня № 20 (293), 2000) та книжка «Песни штрафников» (2003) знаходяться у фондах кількох найбільших бібліотек світу. Всі матеріали передані до музею Другої світової війни. Молодша донька Марія Михайлівна — біохімік, проживає із сім’єю у Фінляндії, автор книг-досліджень з культури слов’янських меншин у Скандинавії. Її чоловік — Смирнов Сергій Валентинович — біофізик, науковий співробітник Університету Гельсинкі. Донька Євгенія — художник-модельєр, створює костюми для театру. Син Павло — інженер-програміст. Ключко Олена Михайлівна — старша донька, доцент НАУ, близько 30 років — науковий співробітник Інституту фізіології ім. Богомольця НАНУ та Ельбруської медико-біологічної станції НАНУ на Кавказі. Має три вищі освіти зі спеціальностей «Біолог-біофізик», «Інженер-­програміст» та перекладач кіль­кох іноземних мов. Коло наукових досліджень — розробка інформаційно-ком­п’ю­терних технологій для біології та медицини, екологія та вплив токсичних і шкідливих речовин на живі організми. Автор близько 150 наукових публікацій. Народилася 18 серпня 1959 р. і живе у Києві. З відзнакою закінчила каф. біофізики біологічного ф-ту КДУ ім. Т. Г. Шевченка (1981 р.), її дипломна робота в Інституті фізіології ім. О. О. Богомольця НАНУ отримала 1 місце на конкурсі дипломних робіт Міністерства освіти УРСР. У цьому ж інституті з 1981 по 2005 рр. пройшла шлях від лаборанта до наукового співробітника, захистивши кандидатську дисертацію з біофізики (1991). У 1999 р. закінчила Міжнародний інститут лінгвістики і права, де крім англійської, освоїла німецьку, італійську та іспанську мови. Була членом міжнародного товариства «Euro­speech» (зараз — «Interspeech»), що охоплює галузі знань «мови–мозок–комп’ютер». Підвищувала кваліфікацію в інституціях України та за кордоном — США, країнах ЄС, зокрема в Італії, Трієсті (1992–1993), Генуї (1997, 2000, 2003) та ін. У 2003 р. закінчила НАУ, там же докторантуру, з 2008 р. — доцент. 2008 р. — публікує монографію «Інформаційно-комп’ютерні технології в біології та медицині». 2015 р. — захищає докторську дисертацію. Наукова діяльність відзначена нагородами та подяками, в т.ч. медаллю «Винахідник СРСР» (1991), нагородою мера Києва за роботи з перекладу (1998). Лізунов Георгій В’ячеславович одружився з О. Ключко у 1980 р.  Живе в Києві. Завідувач лабораторії супутникових досліджень ближнього космосу Інституту космічних досліджень (ІКД) НАНУ та Національного космічного агентства України (НКАУ), кандидат фіз.-мат. наук. Народився у 1958 р. у м. Єлець (РФ). У 1980 р. закінчив з відзнакою радіофізичний ф-т КДУ. Наукова діяльність — дослідження хвильових процесів у верхній атмосфері та іоносфері Землі, інтерпретація даних експериментів (NASA «Atmosphere Explorer», «Dynamic Explorer», Франція DEMETER ін.), підготовка вітчизняних проектів. Він є автором понад 90 наукових статей. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2008). Науковий керівник космічного експерименту «Потенціал» супутника «Січ-2», проекту «Іоносат-Мікро» Космічної програми України. Автор ряду міжнародних проектів. Керівник групи від України в науково-дослідному проекті ЄС «POPDAT». Г. Лізунов є членом Вченої ради ІКД НАНУ-НКАУ, комітету Української конференції з космічних досліджень, польського товариства застосувань електромагнетизму, член Європейського геофізичного товариства EGU (з 2013 р.) та ін. Донька подружжя Лізунова Аліна закінчила факультет кібернетики КНУ ім. Т. Г. Шевченка, програміст високої кваліфікації, керівник проектами.
Zoia F. Klyuchko
DSc, PhD (Biology), Professor

Leading researcher of I.?I.?Schmal­hausen Institute of Zoology (NAS of Ukraine), Chairperson of Department of Biology and Its Teaching Methods, P. Tychyna Uman State Pedagogical University.

Michail G. KLYUCHKO
PhD (Engineering)

Aviation engineer, was Associa­ted Professor of the Institute of Civil Aviation (GVF, Kyiv), now — the National Aviation University, Kyiv.

Olena M. Klyuchko
DSc (Engineering, Ecology), PhD (Biophysics), PhM (Computer sciences), BA (Linguistics)

Associated Professor of the National Aviation University, Researcher of the Bogomoletz Institute of Physiology (NASU).

Georgii V. Lizunov
PhD (Physics and Mathematics)

Head of the Laboratory For Satellite Near Space Exploration at the Space Research Institute (NAS and NSA of Ukraine).