Багаторічна плідна праця Петра Івановича Іваненка стала значним внеском у розвиток державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні. Завдяки вдосконаленню технологічних процесів діловодства за заявками на об’єкти інтелектуальної власності в Укрпатенті, де учений очолює відповідний напрям, через упровадження передових інформаційних технологій йому разом із колегами вдалося суттєво поліпшити якість експертизи. Народився 15 червня 1951 р. в с. Омельгород Олександрівського району Кіровоградської області в ро­дині Івана Давидовича та Катерини Григорівни. Навчався на факультеті автоматики та обчислювальної техніки Одеського політехнічного інституту, який закінчив у 1973 р. за спеціальністю «Електронні обчислювальні машини». Його друга вища освіта пов’язана зі сферою інтелектуальної власності. За цим напрямом у 2004 р. здобув ступінь магістра в Інституті інтелектуальної власності.

Трудову діяльність Петро Іванович розпочав у 1973 р. та пройшов шлях від інженера, старшого інженера, начальника машини до завідувача групи Головного науково-дослідного та інформаційно-обчислювального центру Держплану УРСР. Тоді ж розпочав наукову діяльність. Його перші дослідження були пов’язані зі збиранням та обробленням достовірної інформації про функціонування обчислювальних систем, якими на той час були так звані мейнфрейми — великі універсальні ЕОМ, що являли собою високопродуктивні комп’ютери зі значним обсягом пам’яті, призначені для організації централізованих сховищ даних великої місткості та виконання інтенсивних обчислювальних робіт. Результати своєї роботи відобразив у кандидатській дисертації на тему «Вибір та вимірювання параметрів паралельних процесів в обчислювальних систем на рівні апаратних компонентів», яку він успішно захистив у 1987 р. Ці результати застосували, створюючи багатомашинний центральний обчислювальний комплекс, який був ядром Головного обчислювального центру колективного користування РАСУ УРСР. Протягом 1988–2000 рр. науковець обіймав посади наукового й керівного складу в Інституті проблем реєстрації інформації Національної академії наук України. У його межах досліджував прикладні інформаційно-аналітичні системи для розв’язання завдань організаційного управління, зокрема корпоративні інтегровані комп’ютерні системи з розподіленими базами даних.

Крім того, брав участь у реалізації програми інформатизації м. Києва та створенні урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій і прикладних інформаційно-аналітичних систем для вирішення багатьох завдань обліку техніки та озброєння для збройних сил. Підсумки досліджень представив на багатьох профільних науково-технічних конференціях й опублікував в журналах «Реєстрація, зберігання і обробка даних», «Управляющие системы и машины» та «Электронное моделирование». Надалі фахівець перейшов працювати до Українського інституту промислової власності, де спочатку був заступником директора з наукової роботи й першим заступником директора, а потім виконував обов’язки директора. З 2015 р. П.І. Іваненко — директор із питань інформаційних технологій Українського інституту інтелектуальної власності, єдиної інституційної складової державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні, яка незмінно існує вже майже 27 років. Це державний заклад, що розглядає та проводить експертизи заявок на об’єкти інтелектуальної власності. У 2017 р. фахівець дещо змінив напрям роботи в межах інституту й став директором із питань інноваційного та інформаційного розвитку. Саме тут розпочався третій період науково-прикладної діяльності П.І. Іваненка. Понад 18 років учений присвятив вивченню інформа­ційно-технологічних процесів діловодства за заявками на об’єкти інтелектуальної власності, здійснюваних в Укр­па­тенті. Першочергову увагу спрямував на впровадження передових інформаційних технологій в інституті й загалом у державній системі правової охорони інтелектуальної власності в Україні. Виконуючи свої основні обов’язки, Петро Іванович координував і контролював роботу з вдосконалення технічного, технологічного, організаційного та програмного забезпечення закладу експертизи. Організовував заходи щодо інформаційної діяльності, потрібної для проведення експертизи заявок, та міжнародного обміну виданнями з патентними відомствами закордонних країн. Також він здійснював наукове керівництво дослідних і технічних робіт, спрямованих на реалізацію в Укрпатенті поступового переходу від паперової до електронної технології діловодства за заявками на об’єкти інтелектуальної власності. Основні результати здійснених наукових практичних досліджень та розробок, які отримані за безпосередньої участі П.?І. Іваненка, представлені багатьма друкованими роботами, зокрема в науково-технічному журналі «Реєстрація, зберігання і обробка даних». Ці результати також стали матеріалом його доповідей на багатьох профільних науково-практичних конференціях. Серед них — «Актуальні проблеми охорони інтелектуальної власності», що проводилися з 2000 до 2012 рр. у Києві, Львові, Ялті, Алушті та смт Сваляві. Загалом у доробку вченого — понад 110 наукових праць у галузі комп’ютерних систем та інформаційних технологій для різного прикладного застосування, передусім для автоматизації інформаційно-технологічних процесів та завдань організаційного управління, опублікованих у відповідних наукових журналах й оприлюднених як виступи в межах наукових заходів. За багаторічну наукову діяльність Петро Іванович Іваненко нагороджений почесними грамотами Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України, Державного департаменту інтелектуальної власності та грамотами громадських організацій. Має подяки та цінний подарунок від голови Київської міської державної адміністрації.



Родина підтримує вченого у всіх починаннях і пишається його успіхами. Дружина вченого — Наталія Вікторівна — фахівець з економіки, очолює департамент у Національному банку України. Син Ігор здобув юридичний фах у Київському університеті права НАН Украї­ни та працює в банківській сфері. Зі свого багатого життєвого досвіду Петро Іванович виснував, що потрібно ставитися до людей так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе. Тому його кредо звучить в унісон із цим переконанням: «Роби добро людям, і воно тобі повернеться». Улюблений вислів ученого: «Господи, дай мені сили змінити те, що я можу змінити. Дай мені терпіння змиритися з тим, чого я не можу змінити. Дай мені мудрість, щоб відрізнити перше від другого».