Владислав Володимирович народився 20 жовтня 1941 року в місті Ташкенті. У 1965 році закінчив хімічний факультет Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка за фахом «фізична хімія». Після закінчення університету працював в Інституті фізичної хімії АН УРСР, потім — молодшим, старшим науковим співробітником, заступником директора з наукової роботи, завідувачем лабораторії, завідувачем відділу в Інституті колоїдної хімії та хімії води ім. А.В. Думанського НАН України. З 1988 р. очолив цей інститут. З 1986 р. — член бюро Відділення хімії та хімічної технології АН УРСР, з 1992 р. — член бюро Відділення хімії НАН України, з 1998 р. — академік-секретар Відділення хімії НАН України, член Президії НАН України. У 1970 році захистив кандидатську, у 1986 році — докторську дисертації. Брав активну участь у ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, очолював оперативну групу при Президії АН УРСР з дезактивації та штаб АН УРСР у Чорнобилі, за що нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР. Академік В.В. Гончарук — відомий фахівець у галузі фізичної хімії, хімічної кінетики й каталізу, колоїдної хімії, хімії й технології води. Він зробив істотний внесок у розвиток теорії окисно-відновлювального каталізу та розробку основ передбачення каталітичної дії цього класу процесів. Сформулював принципово нове уявлення про взаємозв’язок термодинамічних і кінетичних параметрів хімічних, зокрема каталітичних процесів. На їх основі вперше в світі запропонував кількісне термодинамічне трактування третього закону хімічної кінетики про взаємозв’язок констант швидкостей хімічних реакцій та їх енергій активації — закону компенсаційного ефекту. Він створив новий науковий напрям — каталітичне й фотокаталітичне знезаражування та знешкодження токсичних домішок у природних і стічних водах. В.В. Гончаруком запропонований новий світогляд про походження життя на Землі. Сформульовані фундаментальні уявлення про формування та розвиток гідросфери, що ґрунтуються на встановленому факті вирішаль-ного впливу концентраційного співвідношення ізотопного складу водню у воді на її фізичні, хімічні властивості та біологічну активність. Виявлені гігантські гетерофазні кластери, обумовлені наявністю важкого ізотопу — дейтерію. Науковець запропонував нову концепцію забезпечення населення якісною питною водою, а також принципово нові ДСТУ на джерела питного водопостачання і на саму питну воду, що включають хімічні, мікробіологічні, радіохімічні показники і біотестування вод. Під його керівництвом створені унікальні технології очистки вод від усіх типів забруднень (включаючи радіонукліди) та обладнання для їх реалізації. В.В. Гончарук — автор понад 500 наукових праць, 10 монографій, більш як 80 патентів. Він є лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки, премії імені Л.В. Писаржевського та О.І. Бродського НАН України, має орден «За заслуги» ІІІ ступеня, відзнаку НАН України «За наукові досягнення», а також звання заслуженого діяча науки і техніки України. Академік Гончарук В.В. член Комітету з державних премій України в галузі науки і техніки, головний редактор журналу «Химия и технология воды», член редакційних колегій багатьох видань, дійсний член Міжнародної академії наук, академік Академії технологічних наук України та Росії, іноземний член АН Молдови.