Народився Іван Григорович 4 серпня 1939 року. Освіту здобув у Московському державному інституті фізичної культури і спорту. Люблячий чоловік, батько двох дітей та дідусь трьох онуків. У Івана Григоровича неоціненний життєвий досвід: у 25 вже очолював ДЮСШ, де було підготовано найкращих гравців основного складу «Шахтаря» — Михайла Соколовського та Анатолія Зиму. З 1989 по 1995 роки очолював ФК «Шахтар». Масштаб діяльності пана Гайворонського доволі значний — йдеться про футбол, якому ця людина присвятила десятиліття трудового життя. Найкращі команди Донеччини завдячують своєму успіхові саме Івану Григоровичу, який усім серцем вболіває за успіхи дитячо-юнацьких команд і самовіддано займається організаційною роботою. Досвідчений гравець, він сам завжди залишається у тіні слави своїх вихованців, душею вболіваючи за них. Обласна Федерація футболу, що була створена 22 лютого 1994 року, об’єднує футболістів, тренерів, арбітрів, спеціалістів, ветеранів популярної гри, котрі всіляко сприяють розвитку футболу в області. Область має велику спортивну інфраструктуру (90 стадіонів, 1283 футбольних поля тощо). У Донеччині працює низка тренерів, котрі щорічно проводять чемпіонати, міжнародні турніри та інші заходи. Отож роботи у Івана Григоровича достатньо — організація футбольного життя п’ятимільйонної області, чітка організація справи, особиста творча ініціатива, а допомагають йому на цьому нелегкому і вкрай відповідальному поприщі віце-прем’єр-міністр України, президент обласної Федерації футболу України Борис Колесников та інші зацікавлені фахівці. Важливою подією в футбольному житті Донеччини було проведення турніру пам’яті В. Банникова й фіналу чемпіонату Європи серед 19-річних юнаків в 2009 році в Донецьку та Маріуполі, що послугувало гарним підґрунтям для підготовки й проведення «Євро-2009». Важливим завданням для організаторів цих заходів стало справити приємне враження на гостей, зокрема на іноземних учасників. Іван Григорович чудово з цим впорався.

Як він сам зазначає, загітувати зарубіжних фанатів до приїзду на юніорську першість — справа непроста, але вихід було знайдено, а саме: за кожною командою-учасницею закріплено шефство. За їх підтримку на матчах відповідали групи донецьких та маріупольських школярів. Це, звичайно, певна хитрість з боку організаторів, але вона пішла на користь. Використовуючи досвід проведення міжнародного турніру пам’яті Банникова й фінальних змагань «Євро-2009», Донеччина серйозно готується до проведення фінальних змагань чемпіонату Європи серед національних команд. Надзвичайно багато уваги Іван Григорович приділяє молоді. Пріоритетами Гайворонський вважає розвиток дитячо-юнацького футболу, котрий має стати фундаментом майбутніх успіхів на цій ниві. Втім, у розвитку дитячо-юнацького футболу існує низка проблем, подолати які й намагається Іван Григорович. Так і буде — це не просто слова, а слова досвідченого футбольного організатора.