Добре знаний та шанований громадський діяч, Франц Карлович Федорович здобув авторитет серед широких кіл бізнесової, промислової та політ­еліти Буковини не голосними обіцянками чи піар-акціями, а багаторічною працею. А це напрацьовані роками ділові зв’язки, виваженість і толерантність, прагнення вирішувати актуальні для суспільства питання і міцний фундамент довіри громади. Здобув три вищі освіти. Закінчив Прикарпатський університет ім. В. Стефаника, Академію державного управління при Президентові України, Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету. Народився 31 жовтня 1956 р. у с. Бобівці Сторожинецького району Чернівецької області в багатодітній родині. У 1975 р. з відзнакою закінчив Чернівецьке професійно-технічне училище № 5. Відслуживши в армії, у 1977 р. розпочав трудову діяльність комплектувальником на Чернівецькій меблевій фабриці. З 1978 по 1991 рр. — майстер з виробничого навчання в Чернівецьких СПТУ № 4 та № 5. З 1991 по 1996 рр. — начальник дільниці МП «Ікар», головний інженер територіально-виробничого об’єднання автотранспорту. У 1996 р., маючи відповідний досвід, створив і очолив АТЗТ «Міраж». Водночас був позаштатним радником голови Держкомпідприємництва, а згодом — уповноваженим з питань захисту підприємництва в Чернівцях і Чернівецькій області. Восени 2001 р. отримав пропозицію обійняти посаду заступника голови Чернівецької облдержадміністрації, займався питаннями внутрішньої політики, гуманітарної сфери, національностей і релігій, а також підтримки підприємництва. Водночас був позаштатним радником голови Держкомпідприємництва, а згодом — уповноваженим з питань захисту підприємництва в Чернівцях і Чернівецькій області. За його безпосередньої участі зареєстрований Регіональний фонд підтримки підприємництва в Чернівецькій області, розроблена регіональна програма розвитку малого і середнього бізнесу, активізована діяльність обласної координаційної ради з питань розвитку підприємництва. Значну увагу приділяв налагодженню міцної міжнародної співпраці з Німеччиною, Австрією, Росією, Польщею, Румунією, Молдовою. Здійснювалися заходи щодо реалізації рішень Ради Єврорегіону «Верхній Прут», викладених у зверненні до президентів і урядів України, Румунії та Молдови, пожвавилася діяльність робочих комісій Єврорегіону з розвитку взаємин у сфері економіки і освітньо-культурній сфері. У лютому 2005 р. повернувся до підприємницької діяльності: очолив ТОВ «Авторембуд», яке, як і «Міраж», спеціалізувалося на виготовленні й експорті продукції з деревини. Вже за кілька місяців Франц Федорович перетворив депресивне підприємство на успішне та прибуткове. У 2010 р., повернувшись в обласну владу, бере активну участь у вирішенні проблем всього регіону. Вісім років тому створив і очолив Чернівецький обласний благодійний фонд допомоги дітям, хворим на рак і лейкемію «Подаруй дитині життя», який врятував життя понад сотні дітей. Є засновником і багаторічним керівником обласної громадської організації «Асоціація виробників Буковини». Мабуть, через ці риси громадського діяча і вмілого, наполегливого менеджера йому у 2011 р. й запропоновано очолити виконавчу владу в найбільшому в області Сторожинецькому районі. За три роки роботи на посаді голови районної державної адміністрації вивів буковинське Підгір’я в лідери за показниками соціально-економічного розвитку, реалізував низку важливих інфраструктурних проектів, які зробили район більш комфортним для життя пересічних громадян. Нині є Генеральним директором ТОВ «Авторембуд». Нагороджений почесними грамотами Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва (1999, 2000), почесною відзнакою громадської колегії Держпідприємництва (2001), Грамотою Президента України (2001) та почесною грамотою Міністерства закордонних справ України (2003). «Кожна людина повинна займатися тим, що в неї виходить найкраще і робити це з користю для суспільства. Тільки за таких умов робота і життя сповнюються змістом. Ми повинні зробити все від нас залежне, аби передати нашим дітям багату і успішну Україну», — каже батько трьох синів, якого хвилює доля держави.