Під керівництвом академіка Б.В. Буркинського розбудовано потужний осередок економічної науки на півдні України. Очолював розроблення Морської доктрини України, Концепції наукової і промислової політики, Концепції формування підприємництва й Національної концепції впровадження та розвитку екологічно чистого виробництва в Україні.
Народився 3 листопада 1942 р. в м. Вознесенськ Миколаївської області. У 1965 р. закінчив Одеський технологічний інститут імені М.В. Ломоносова, здобув фах інженера-механіка-конструктора.
Життя й діяльність Бориса Володимировича нерозривно пов’язані з Національною академією наук України. З 1970 р. пройшов шлях від старшого інженера до завідувача відділу та вченого секретаря, а у 1980 р. очолив Одеське відділення Інституту економіки АН УРСР. З 1991 р. донині — директор Інституту проблем ринку та економіко-­еко­ло­гічних досліджень НАН України, створеного на базі Одеського відділення. З 1987 р. обіймав посаду заступника голови Південного наукового центру АН УРСР, а з 2020 р. — голова Південного наукового центру НАН України та МОН України. З 2005 до 2013 рр. Б.В. Буркинський завідував кафедрою економіки природокористування Одесь­кого державного екологічного університету, упро­довж 2013–2019 рр. — завідувач кафедри «Адміні­стра­тив­ний менеджмент та проблеми ринку» Одеського на­ціо­нального політехнічного університету.
Коло наукових інтересів охоплює сферу ринкових механізмів реалізації національної і регіональної політики, розроблення інструментарію врегулювання розбіжностей у соціально-економічному розвитку регіонів, розбудови інвестиційного й інноваційного потенціалу територій в умовах децентралізації. Автор понад 300 праць, зокрема 48 індивідуальних та колективних монографій. Серед його учнів 36 докторів і більш ніж 40 кандидатів економічних наук.
Борис Володимирович зробив значний внесок у розроблення теоретичних засад розвитку й виведення морського транспорту України з кризи, формування транспортних коридорів із використанням потенціалу вітчизняних портів. Під його керівництвом розроблено ідею першого в державі міжнародного реєстру суден України. Один з авторів Концепції соціально-економічного розвитку Українського Придунав’я на 2014–2017 рр. та пакета документів для прийняття Закону України «Про зону пріоритетного розвитку «Нижній Дунай».



За видатні досягнення в розвитку економіки України відзначений також подяками Кабінету Міністрів України (2002; 2010), нагрудними знаками «Петро Могила» МОН України (2007) та «За сумлінну працю» І ступеня Мінекономрозвитку України (2010), преміями імені М.І. Туган-Барановського НАН України (2005) та імені Ярослава Мудрого (2020).
Життєве кредо вченого: «Компетентність і відповідальність».